Частка збиткових компаній у Росії встановила рекорд за п’ять років
Джерело: росЗМІ
Погіршення стану російської економіки починають відчувати на собі все більше компаній. За підсумками січня – червня частка збиткових організацій зросла на 2,3 в. п. і досягла 30,4% – максимуму з 2020 року, коли через пандемію у мінус працювали 35% підприємств.
Згідно з офіційною статистикою, за перші пів року 2025-го 43 тис. організацій отримали прибуток на загальну суму 18,4 трлн рублів, тоді як майже 19 тис. компаній відзвітували про збитки, що сукупно перевищили 5 трлн.
У більшості розвинених країн частка збиткових компаній коливається в діапазоні 10–20%. Показник у 30% – це високий рівень, хоча не унікальний для ринків, що розвиваються, в умовах криз. Оптимальною нормою вважається значення не вище 15-20%, – говорить аналітик Freedom Finance Global Володимир Чернов. За його словами, поточний показник свідчить про системні проблеми з прибутковістю цілого ряду галузей.
Згідно з даними Росстату, найбільші збитки фіксуються у видобутку вугілля, виробництві й розподілі пари та гарячої води, водопостачанні та водовідведенні, а також у сфері утилізації відходів. Крім того, серед збиткових – сухопутний пасажирський транспорт і наукові дослідження. У цих галузях у мінусі перебуває до половини компаній і більше.
Під тиском залишаються будівництво та виробництво товарів тривалого користування – автомобілів, побутової техніки, промислового обладнання. Тут занадто висока конкуренція з Китаєм, склади дистриб’юторів якого вже переповнені.
Своєю чергою, зростання збитковості веде до зниження податкових надходжень, падіння інвестиційної активності та підвищення боргового навантаження, попереджають експерти. Це посилює тиск на банки, які змушені частіше реструктуризувати кредити, і на державу, що підтримує збиткові галузі через субсидії, додав аналітик.
Додамо, падіння цін на нафту, нова хвиля санкцій і зміцнення рубля вдарили в саме серце сировинної економіки Росії. Відтак, усі найбільші нафтові компанії РФ за результатами першого півріччя 2025 року постали перед зниженням прибутків у 2-3 рази, свідчать звіти, опубліковані минулого тижня.
“Роснефть”, на яку припадає кожен другий видобутий у РФ барель, повідомила про падіння прибутку, що належить акціонерам, утричі – з 773 до 245 млрд рублів.
Країни ОПЕК активно нарощували видобуток, що обвалило світові ціни. Крім того, “спостерігалося розширення дисконту на російську нафту через посилення санкційних обмежень ЄС та США”, пояснив голова компанії Ігор Сєчін.
“Лукойл”, що посідає друге місце за обсягами нафтовидобутку, втратив половину прибутку: він становив 287 млрд рублів проти 590 млрд роком раніше. Виручка компанії знизилася на 17%, показник EBITDA – у 1,6 раза.
Прибуток “Газпром нафти” скоротився на 54% – до 150 млрд рублів, тоді як виручка впала на 12%, попри те, що компанія на 5% збільшила видобуток і на 4% наростила переробку нафти.
“Сургутнафтогаз”, що займає четверте місце за обсягами видобутку, став збитковим: за півроку він втратив 452,7 млрд рублів. По фінансах “Сургута” сильно вдарило зміцнення рубля, яке знецінило “валютну подушку” компанії у близько $70 млрд.
Прибуток “Татнафти” впав майже утричі – до 54,2 млрд рублів, тоді як “Русснафти” – у 3,2 раза, до 11,8 млрд.
У цілому нафтогазовий сектор Росії, від якого залежить кожен третій рубль у російському бюджеті, втратив 50,4% прибутків, свідчать дані Росстату: його сальдований фінансовий результат за півріччя скоротився до 1,264 трлн рублів. Водночас 45% компаній завершили півріччя зі збитком – на 749,5 млрд рублів.
У Ханти-Мансійському автономному окрузі, головному нафтовому регіоні, що забезпечує 40% всього видобутку країни, нафтовидобувна промисловість стала збитковою: компанії спрацювали “в мінус” на 506,3 млрд рублів.
Додаткові бар’єри для виробництва та експорту енергоресурсів створює посилення санкцій, визнають аналітики. Проти нафтової галузі діє ембарго країн G7; запроваджені санкції проти “тіньового флоту”; діє технологічне ембарго й фінансові обмеження у вигляді блокування розрахунків у доларах; посилюється тиск на банки третіх країн.
Цього року відносини нафтовиків з імпортерами виявилися дестабілізовані через загрозу вторинних санкцій – у результаті нафтовий сектор постали перед проблемами збуту. Експорт у Китай за перше півріччя впав на 11% у фізичних обсягах і на 24% у грошовому вираженні.
Окрім азійських країн, куди йде понад 80% експорту, російську сиру нафту практично ніхто не купує. Втім, збільшити постачання на схід складно: не вистачає танкерів, а порти перевантажені, зазначають експерти.
Додамо, з початку року надходження до федерального бюджету РФ від нафтогазового сектору скоротилися на 19 % проти аналогічного періоду минулого року – до $69,2 млрд. Основні причини: падіння цін на нафту, зміцнення рубля та різке зменшення експорту газу до ЄС.
Так, середня ціна нафти марки Urals знизилася на 18,4 % – до $60,37 за барель. Водночас рубль від початку року зміцнився на 45 %, з 113,71 до 81,25 за долар США. Постачання газу до ЄС впало на 50 % – до 9,93 млрд м³.
У відповідь на скорочення доходів уряд РФ зменшує компенсації нафтовим компаніям у межах паливного демпфера. Зокрема мінфін РФ переглянув прогноз нафтогазових надходжень на 2025 рік до $104,4 млрд – на 24 % менше, ніж у попередніх очікуваннях ($137,3 млрд).
Раніше Reuters інформував, що дефіцит бюджету Російської Федерації сягнув 3,69 трильйона рублів (46,89 мільярда доларів), або 1,7% ВВП. Це відповідає рівню, котрий російський уряд передбачив на весь рік. Для порівняння, за результатами п’яти місяців дефіцит становив 1,5% ВВП. Тоді як у першій половині 2024 року він був значно нижчим – лише 0,3% ВВП.
Згідно з даними Мінфіну РФ, за перше півріччя 2025 року державні видатки зросли на 20,2%, тоді як доходи – лише на 2,8%. Водночас доходи від енергоресурсів скоротилися на 17% проти аналогічного періоду минулого року.
У квітні Росія підвищила прогноз річного бюджетного дефіциту з 0,5% до 1,7% ВВП через зниження очікувань стосовно енергетичних надходжень на 24%. В уряді РФ припускають, що ціни на нафту залишатимуться низькими ще тривалий час.
Тоді як військові витрати у 2025 році зросли на чверть – до 6,3% ВВП, що є найвищим показником з часів Холодної війни.
Для балансування бюджету російський уряд планує залучити 447 мільярдів рублів із Фонду національного добробуту, що становить приблизно десяту частину ліквідних резервів. Втім, Мінфін РФ восени планує черговий перегляд бюджету.
Окрім того, дані Служби зовнішньої розвідки України свідчать, що деградація російської економіки поглиблюється на тлі затяжної війни проти України та багаторівневих західних санкцій. Ключовий стабілізаційний інструмент Кремля – фонд національного добробути РФ – зазнає системного скорочення.
Щоб покрити дефіцит, уряд РФ із 1 серпня ввів повну заборону на експорт бензину. Однак додаткові обсяги для ринку – близько 150 тис. тонн на місяць – занадто малі, щоб виправити ситуацію, раніше повідомляли джерела Reuters у нафтових компаніях.
За їхніми словами, російській владі, як і в 2024 році, найімовірніше доведеться звернутися по допомогу до Олександра Лукашенка та завозити бензин із Білорусі.
- У ніч на 18 серпня підрозділи Сил безпілотних систем Збройних Сил України, у взаємодії з іншими складовими Сил оборони, вдарили по нафтоперекачувальній станції “Нікольскоє”, що у Тамбовській області РФ.
- За даними фахівців, Росія, найімовірніше, зможе фінансувати війну ще рік. Однак якщо бойові дії затягнуться, уряду РФ доведеться зробити “важкий вибір”.
- Російський “Газпром” після рекордних збитків і втрати європейського ринку почав виробляти пральні машини та холодильники. Для цього компанія використовує заводи німецького концерну Bosch.
- Росія зможе зберегти нинішні масштаби бойових дій в Україні принаймні до 2027 року. Така оцінка можливостей Москви надана НАТО під час саміту в Гаазі.
Народний депутат Олександр Куницький, котрий вже тривалий час перебуває за межами України, прокоментував голосування щодо виключення його з Комітету з питань правоохоронної діяльності.
Внаслідок російського удару по гуманітарній місії із розмінування “Данська рада у справах біженців” на Чернігівщині загинули щонайменше двоє людей, ще п’ятеро осіб зазнали поранень. У Данії засудили ракетну атаку РФ.
Минулого тижня посадовці Пентагону повідомили європейським дипломатам, що США більше не фінансуватимуть програми навчань та оснащення військових у східноєвропейських країнах. Серед основних одержувачів цієї допомоги – Естонія, Латвія та Литва.
Внаслідок аварії фунікулера в столиці Португалії Лісабоні загинув українець.
На війні загинув журналіст та військовослужбовець Олександр Голяченко.