Чехія уклала контракти на закупівлю перших 180 000 снарядів для України
Джерело: Financial Times
Чехія, у межах свої ініціативи щодо закупівлі снарядів для України, вже підписала контракт на придбання перших 180 000 боєприпасів.
“Ми працюємо над тим, щоб отримати ще 300 000 снарядів, і вже уклали контракти на перші 180 000. Вони будуть доставлені на український фронт найближчими місяцями”, — зазначив прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала.
Він наголосив, що досягти такого результату вдалось завдяки початковій підтримці Данії та Нідерландів, та підтримці близько 20 інших країн, які поступово приєднувались до чеської ініціативи.
Фіала нагадав, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Чехія передала Україні більш як мільйон снарядів великого калібру.
Чеський прем’єр також зауважив, що зараз ЗСУ у критичній ситуації через нестачу боєприпасів.
“Це надзвичайно ускладнює утримання лінії фронту — тієї самої лінії, від якої залежить безпека і майбутнє всієї Європи. Росія, з іншого боку, має багато військових активів. За оцінками, росіяни мають п’ятикратну перевагу”, — зауважив він.
Водночас, запевнив Фіала, Захід усвідомлює небезпеку та допомагає Україні зброєю та снарядами, хоча й не так швидко, як потребує Україна.
“Наша оборонна промисловість поки що не в змозі задовольнити такий високий попит. Тому ми шукаємо нові шляхи подолання цих викликів. Відповіддю Чеської Республіки на це питання є ініціатива щодо боєприпасів”, — додав Петр Фіала.
Зауважимо, 7 березня президент Чехії Петр Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
- Чехія заявила про готовність спорядити тисячі додаткових артилерійських снарядів в Україну, за кілька тижнів після того, як оголосила про ініціативу із закупівлі боєприпасів для ЗСУ.
В Україні з’явилися нові боєприпаси, що дозволяють ефективно боротися з дронами за допомогою стандартних автоматів. Оборонний кластер Brave1 ініціював розробку антидронових набоїв, що в рази підвищують шанси військових уразити рухому ціль.
У тимчасово окупованому Криму за перше півріччя 2025 року правозахисники зафіксували 65 затримань, зокрема 15 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. За аналогічний період 2024 року підтвердили 71 випадок (21), а у 2023 – 101 (66).
На Херсонщині зібрали перші 500 т кавунів попри систематичні дронові атаки росіян.
Міський голова Харкова Ігор Терехов повідомив, що Світовий банк скерує місту більш як 33 мільйони доларів на розвиток енергетичної інфраструктури на тлі регулярних російських обстрілів.
Головне управління розвідки Міністерства оборони повідомило, що Росія нарощує вплив на інформаційний простір Африканського континенту, використовуючи ресурси державних ЗМІ — зокрема, агентства ТАСС і телеканалу RT.