Чехія постачить Україні додаткові тисячі артилерійських снарядів найближчим часом
Джерело: The Guardian
Чехія заявила про готовність спорядити тисячі додаткових артилерійських снарядів в Україну, за кілька тижнів після того, як оголосила про ініціативу із закупівлі боєприпасів для ЗСУ.
Міністр закордонних справ Ян Ліпавский заявив, що наразі забезпечено 300 000 снарядів і що боєприпаси забезпечать життєво важливі “кілька місяців передиху” на лінії фронту. Джерела додали, що перші поставки надійдуть до червня.
У нас є безпосередній досвід 40 років перебування в сателіті Москви, країни, в яку в 1968 році вдерлися російські танки, щоб приборкати Празьку весну, — нагадав Ліпавський, додавши, що його країна не може стояти осторонь. — Ніхто насправді не хоче повертати ті [радянські] часи, і мушу сказати, що населення дуже чутливе до цього.
Україні не вистачає боєприпасів проти Росії. ЄС заявив, що очікує досягти лише 52% цілі, поставленої минулого року, щоб поставити мільйон снарядів до березня, а законопроєкт про фінансування військової допомоги США Києву наразі затримано в Конгресі.
Російські війська обстрілюють Україну у співвідношенні п’ять до одного, що змушує Сили оборони поступово відходити на деяких ділянках фронту.
Зауважимо, 7 березня президент Чехії Петр Павел повідомив, що країна зібрала необхідну суму для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України.
Ще 18 країн візьмуть участь у допомозі, ініційованій Чехією. Боєприпаси мають бути в Україні найближчими тижнями, зазначив Павел.
Прем’єр-міністр Петр Фіала високо оцінив здатність співпрацювати з партнерами в наданні допомоги країні, на яку напала Росія. Він запевнив, що цього року постачать сотні тисяч снарядів. Фіала наголосив, що Україна зараз як ніколи потребує підтримки.
Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 155 мм снарядів та ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.
У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.
Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні десятки тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але поки що не обговорювали деталі.
Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва зіштовхуються з продовженням наступу Росії.
Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.
Також стало відомо, що Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
Німеччина вкладе сотні мільйонів в закупівлю артилерійських снарядів для оборони України проти Росії. Речник уряду Штеффен Гебештрайт оголосив у Берліні, що федеральний уряд приєднається до відповідної ініціативи Чехії.
Вранці 7 березня Норвегія оголосила, що виділить близько 153 мільйонів доларів, які будуть спрямовані на ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України.
Нещодавно міністр закордонних справ Радослав Сікорський заявив, що Польща приєдналася до очолюваної Чехією ініціативи для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України зі “значним” фінансовим внеском.
Стало відомо, що Швеція виділить 30 млн євро у межах чеської ініціативи закупівлі боєприпасів для України.
Словенія приєднається до очолюваної Чехією ініціативи для закупівлі 800 тис. артилерійських боєприпасів для України за межами Євросоюзу.
Також міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен повідомив, що країна надасть 30 мільйонів євро на закупівлю артилерійських боєприпасів для України в межах ініціативи Чехії.
19 березня, під час зустрічі Контактної групи з військової допомоги Києву на базі Рамштайн Канада зобов’язалася надати 40 млн доларів на закупівлю артилерійських боєприпасів для України в межах ініціативи Чехії.
Прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте повідомила, що країна виділяє 35 мільйонів євро у межах чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.
- Франція планує передати Україні нові безпілотники-камікадзе найближчим часом. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив про розробку таких дронів, які на сьогодні перебувають в етапі експериментів.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
- Нідерланди приєднуються до військової коаліції з союзниками, включаючи Велику Британію, у сфері технологій БпЛА та постачання дронів.
- Україна та Бельгія активізують економічну співпрацю щодо подальшого використання заморожених російських активів для відбудови нашої країни.
Радник з нацбезпеки Майк Волтц повідомив, що сформована команда Дональда Трампа готова обговорити ініціативу прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана стосовно припинення вогню у російсько-українській війні.
Генерал Олександр Тарнавський призначений командувачем оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) “Донецьк”, замінивши на цій посаді генерала Олександра Луценка. Рішення про зміну керівництва було прийняте після активізації російських наступів у районі Покровська.
14 грудня російські військові прорвалися до селища Новий Комар (Волноваський район, Донецька область), використовуючи колону із дев’яти бойових машин піхоти та одного танка. За даними спостерігачів, техніка рухалася через поля південніше Роздольного, після чого щонайменше 50 військовослужбовців РФ висадилися в селі.
З 16 грудня в Україні почнуть діяти оновлені графіки відключення електроенергії, які уніфікують для всієї країни. За даними ДТЕК, ці зміни дозволять збільшити кількість часу зі світлом для споживачів.
У Керченській протоці вранці 15 грудня зазнали аварії два російські танкери “Волгонефть-212” та “Волгонефть-239”. Внаслідок сильних хвиль корпуси суден розламалися навпіл, що призвело до витоку мазуту у воду.