FT: Дев’ять країн вийшли з європейської коаліції з постачання боєприпасів Україні

Джерело: Financial Times

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні 2025 року. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.

За словами президента Чехії Петера Павела, нині фінансування програми продовжують лише дев’ять країн, тоді як торік їх було до 18.

Ініціатива все ще працює, втім, нова складність полягає в тому, що лише близько дев’яти держав-членів роблять фінансовий внесок, – зазначив Павел Financial Times. – Ця ініціатива постачає українцям до 50% усіх боєприпасів великого калібру, тому її не можна легко замінити чимось іншим.

З 2024 року Прага координувала постачання Україні понад 4 млн артилерійських снарядів для підтримки оборони від російського вторгнення.

Нині скорочення кількості учасників викликає занепокоєння щодо подальшого розподілу витрат і майбутнього ініціативи, започаткованої попереднім проєвропейським урядом Чехії. Разом з тим, роль артилерії помітно скоротилася порівняно з першими роками війни, коли Україна програвала Росії з вогневої могутності в кілька разів, а в деякі періоди – і в 5-10 разів. Зараз головним вогневим засобом на передовій та за десятки кілометрів за нею є безпілотники.

Офіс президента Чехії не назвав країни, котрі вийшли з програми. Водночас співрозмовник видання серед західних військових заявив, що серед учасників залишаються Німеччина та деякі країни Північної Європи.

За його словами, частина держав почала сумніватися у доцільності фінансування ініціативи після того, як нова чеська влада перестала активно її підтримувати.

Сам Бабіш заявив FT, що його уряд надає пріоритет використанню бюджетних коштів для потреб громадян Чехії на тлі високих цін на енергоносії після конфлікту довкола Ірану.

Під час передвиборчої кампанії Бабіш критикував ініціативу через нібито недостатню прозорість використання коштів та погрожував повністю її зупинити.

Власник оборонної компанії Czechoslovak Group Міхал Стрнад заявив, що після зміни влади проєкт кілька місяців перебував у невизначеному стані через юридичні питання, які вимагав переглянути новий уряд.

Водночас він додав, що частина країн-донорів тепер напряму закуповує боєприпаси у виробників, минаючи чеську ініціативу.

Павел зауважив, що майбутнє ініціативи має бути серед питань, що обговорюються на саміті НАТО в Анкарі в липні.

Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.

Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.

Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.

Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.