Литва підтримала ініціативу Чехії щодо закупівлі боєприпасів для України
Джерело: пресслужба уряду Литви
Литва сприятиме багатосторонній ініціативі Чеської Республіки щодо придбання та передачі Україні боєприпасів, підтвердила 4 березня прем’єр-міністерка Інгріда Шимоніте після телефонної розмови з главою чеського уряду Петром Фіалою.
Це дуже важлива ініціатива, особливо в цей період, коли постачання боєприпасів в Україну сповільнилося. Як і досі, Литва продовжуватиме підтримувати всі формати допомоги, які підвищуватимуть здатність України ефективно захищатися від російської агресії, захищаючи так свободу всієї Європи, – наголосила Шимоніте.
У межах ініціативи країни беруть участь у спільній закупівлі та передачі боєприпасів Україні, визначаючи можливі резерви снарядів та джерела швидкого виробництва для придбання.
Під час телефонної розмови прем’єр-міністри Литви та Чехії також обговорили безпекову ситуацію в регіоні, важливість збільшення інвестицій в оборону в Європі та рішучість зміцнювати двосторонні відносини між країнами.
Президент Чехії Петр Павел заявив на Мюнхенській конференції з безпеки, що його країна виявила 500 тис. 15 мм снарядів ще 300 тис. 122 мм, які можуть передати протягом кількох тижнів, якщо союзники профінансують купівлю.
У яких саме країнах можуть закупити снаряди, Павел не уточнив. Тим часом деякі ЗМІ інформували, що Чехія вела переговори про боєприпаси у Південній Кореї, Туреччині та ПАР.
Раніше Канада дала сигнал, що готова підтримати ініціативу Чехії терміново постачити Україні десятки тисяч артилерійських снарядів з різних країн. Міністр оборони Білл Блер зауважив, що Канада веде перемовини з чехами, але не поки що не обговорювали деталі.
Згодом Франція та Нідерланди підтримали план закупівлі боєприпасів за межами Європи, щоб швидше передати вкрай необхідні снаряди в Україну, оскільки сили Києва зіштовхуються з продовженням наступу Росії.
Нещодавно прем’єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо повідомив, що країна виділить 200 млн євро на закупівлю 800 000 боєприпасів для України, про можливість придбання яких заявив президент Чехії Петр Павел на Мюнхенській конференції з безпеки.
- У межах угоди про співпрацю у сфері безпеки Франція оголосила про 3 мільярди євро допомоги на військові потреби України у 2024 році.
- Франція планує передати Україні нові безпілотники-камікадзе найближчим часом. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив про розробку таких дронів, які на сьогодні перебувають в етапі експериментів.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
- Нідерланди приєднуються до військової коаліції з союзниками, включаючи Велику Британію, у сфері технологій БпЛА та постачання дронів.
- Україна та Бельгія активізують економічну співпрацю щодо подальшого використання заморожених російських активів для відбудови нашої країни.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.