Чому люди прокидаються за кілька хвилин до будильника – пояснення науковців
Джерело: The Conversation
Фахівці пояснюють, що пробудження за кілька хвилин до сигналу будильника є поширеним явищем і зазвичай не є випадковістю. За словами науковців, у таких випадках спрацьовує внутрішній біологічний годинник людини – складна система, яка регулює цикли сну й бадьорості.
Як зазначають дослідники, за відлік часу в організмі відповідає невелика група нейронів у мозку – супрахіазматичне ядро, яке часто називають “головним годинником”. Воно координує внутрішні ритми, зокрема циркадний ритм, що узгоджується з 24-годинним циклом доби, та впливає на сон, температуру тіла, апетит і травлення.
Циркадний ритм визначає, коли протягом дня людина відчуває сонливість або бадьорість. Фахівці наголошують, що природні відмінності в цьому ритмі пояснюють, чому одні люди легше прокидаються рано вранці, а інші активніші пізно ввечері. Регулярний режим сну, прийомів їжі та фізичної активності допомагає “налаштовувати” внутрішній годинник так, щоб він починав передбачати ці події та запускати відповідні гормональні процеси.
Одним із таких процесів є так звана кортизолова реакція пробудження – різке підвищення рівня кортизолу вранці. Цей гормон допомагає організму підготуватися до активного дня та відчути приплив енергії. У людей зі стабільним часом підйому головний годинник “вчиться” заздалегідь готувати організм до пробудження: ще до дзвінка будильника зростає температура тіла, знижується рівень мелатоніну – гормону сну, а кортизол починає підвищуватися.
Таким чином, коли будильник має спрацювати, організм уже переходить у стан бадьорості. Дослідники описують це як своєрідний гормональний сигнал до пробудження.
Водночас фахівці звертають увагу: раннє пробудження не завжди свідчить про добре налаштований біологічний ритм. Якщо людина прокидається до будильника і почувається відпочилою та бадьорою, це зазвичай означає, що її циркадний ритм працює злагоджено. Якщо ж пробудження супроводжується млявістю, роздратуванням або відчуттям недосипу, це може бути ознакою низької якості сну.
Регулярний час засинання й пробудження, особливо за умови узгодження з природними сигналами довкілля – світлом і температурою, – допомагає тренувати внутрішній годинник. Це полегшує засинання та сприяє пробудженню з відчуттям відновлення сил. Стабільний режим дозволяє організму “відстежувати час” і передбачати момент пробудження.
Натомість нерегулярний графік сну може збивати внутрішні ритми, що призводить до сонливості вдень, проблем із концентрацією та виконанням розумових завдань. У таких випадках організм змушений покладатися на будильник, який може переривати сон у глибокій фазі, викликаючи так звану інерцію сну – відчуття розбитості після пробудження.
Окремо дослідники зазначають, що стрес і тривога здатні підвищувати рівень кортизолу, що ускладнює засинання або спричиняє передчасні пробудження. Подібний ефект може мати й очікування важливих або емоційно значущих подій, коли підвищений рівень збудження не дозволяє мозку повністю “вимкнутися”. Такі епізоди є нормальними, але за частого повторення можуть призвести до хронічних порушень сну.
Науковці вказують, що навчити організм прокидатися без будильника можливо. Для цього рекомендують дотримуватися стабільного режиму сну з тривалістю 7-8 годин, у тому числі у вихідні дні, уникати чинників, що порушують сон – зокрема кофеїну, алкоголю та важкої їжі, створювати темне середовище для сну, обмежувати використання екранів перед засинанням і забезпечувати достатнє перебування на природному світлі вранці.
- Навіть слабке світло під час сну — приблизно на рівні освітлення з коридору — може мати відчутний негативний вплив на здоров’я та когнітивні функції. Про це свідчать наукові дослідження, котрі підтверджують, що світло вночі підвищує частоту серцевих скорочень, скорочує тривалість важливих фаз сну та підвищує інсулінорезистентність. Зокрема у літніх осіб будь-який вплив світла вночі пов’язували з вищими показниками ожиріння, діабету та гіпертонії.
19 березня 2026 року виповнюється 96 років Ліні Костенко – українській поетесі-шістдесятниці та письменниці.
В Одесі внаслідок нічної російської атаки зазнав руйнувань бутик ювелірного дому ZARINA.
Військова контррозвідка СБУ за сприяння Головнокомандувача Збройних Сил України та командувача Сил безпілотних систем ЗСУ затримала агента, який одночасно працював на ФСБ РФ та розвідку прикордонної служби Білорусі.
У Дніпрі під час пошуків 14-річної Анастасії Ситнікової, тіло якої знайшли у покинутому кафе біля парку Шевченка, курсант Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ зробив фото біля загиблої.
Російська дезінформаційна кампанія робить з допомогою ШІ відео зі знаменитостями, аби розповсюджувати неправдиві свідчення про Україну, яка нібито продає озброєння Ірану.