Чому в спеку ми стаємо дратівливішими: пояснення психологів
Джерело: The Guardian
Спека впливає не лише на фізичне самопочуття, а й на емоційний стан людини. За словами психологів, високі температури можуть посилювати дратівливість, агресію та погіршувати здатність справлятися зі стресом. Дослідження також свідчать, що в спекотні дні частішають випадки агресивної поведінки за кермом, насильства та звернень до лікарень через психічні розлади.
“Спека впливає не лише на тіло, а й на настрій”, — пояснила клінічна психологиня клініки Клівленда докторка Сьюзен Альберс.
За її словами, коли температура повітря підвищується, організм починає працювати інтенсивніше, щоб підтримувати безпечну температуру тіла. Це запускає низку фізіологічних процесів, які можуть позначатися й на емоційному стані.
Психолог клініки Мейо доктор Крейг Савчук пояснив, що в спеку кровоносні судини розширюються, аби швидше відводити тепло через шкіру. Через це серце працює активніше, а організм починає інтенсивно пітніти.
Надмірне потовиділення може призвести до зневоднення, яке нерідко супроводжується головним болем, втомою, судомами м’язів, труднощами з концентрацією уваги та змінами настрою.
Водночас спека впливає на людей по-різному. За словами Альберс, додаткове навантаження на організм зазвичай виникає, коли температура повітря перевищує 30°C, однак чутливість залежить від особливостей терморегуляції та звички до такого клімату. Люди, які виросли в регіонах зі спекотною погодою, зазвичай легше переносять високі температури.
Найбільше ризикують люди похилого віку, маленькі діти, вагітні, люди з хронічними захворюваннями, а також ті, хто працює або займається спортом просто неба.
Крім того, деякі препарати, серед яких антидепресанти, антигістамінні засоби, стимулятори та ліки від підвищеного тиску, можуть ускладнювати природне охолодження організму.
Асистентка професора психології Університету штату Вашингтон докторка Кім Майденбауер зазначила, що спека посилює фізичний дискомфорт, а це безпосередньо впливає на емоції.
“Передусім через фізичний дискомфорт. Важко залишатися в гарному настрої, коли почуваєшся перегрітим і мокрим від поту”, – сказала вона.
За словами дослідниці, реакція організму на спеку – прискорене серцебиття, сильне потовиділення та задишка – схожа на прояви емоційного стресу. Через це людина може сприймати природні фізіологічні зміни як ознаки злості чи роздратування.
“Якби в цей момент ваш організм не працював так інтенсивно і серцебиття залишалося нормальним, ви, ймовірно, просто закотили б очі та не надали великого значення грубим словам. Але через спеку відчуття роздратування стає сильнішим”, – пояснила Майденбауер.
Додатково ситуацію може погіршувати порушення сну. За словами Савчука, спекотні ночі часто знижують якість відпочинку, а недосип робить людину менш стійкою до стресу й подразників.
Фахівці радять за можливості уникати перебування на вулиці в найспекотніші години – приблизно з 10:00 до 18:00 – і планувати справи на ранок. Також вони рекомендують у разі перегріву перейти в кондиціоноване приміщення, вмитися прохолодною водою або кілька хвилин відпочити в темному прохолодному місці.
Докторка Альберс також радить завжди мати із собою пляшку води, портативний вентилятор, сонцезахисний крем та електроліти, а під час хвиль спеки звертати увагу на самопочуття дітей, літніх людей і тих, хто живе сам.
“Короткий дзвінок або візит можуть мати велике значення”, – наголосила вона.
Водночас Савчук закликає пам’ятати, що не всі обставини людина здатна контролювати.
“Природні умови залишаються природними умовами, і бувають ситуації, коли ми майже не можемо на них вплинути. Відчуття втрати контролю також виснажує наші емоції”, – підсумував він.
- Тепловий удар зазвичай виникає внаслідок перебування на вулиці у дуже спекотну та вологу погоду, проте, його також може спричинити перебування у перегрітих приміщеннях. Такий стан становить пряму загрозу життю та потребує негайної медичної допомоги.
У суботу, 26 вересня, у Німеччині в районі міста Гельзенкірхен через перерізані та викрадені залізничні кабелі виникли масштабні перебої в русі поїздів. Через інцидент постраждали близько 300 регіональних та міжміських поїздів.
Міністерство оборони Росії заявило, що угруповання військ “Центр” нібито завершило оточення вузла оборони в Добропіллі та розвиває наступ у напрямку Олександрівки. Українські військові, які тримають оборону на цьому напрямку, спростували ці твердження.
Україна отримала 51,5 млн доларів від уряду Японії на розвиток системи охорони здоров’я в межах проєкту Світового банку THRIVE.
Президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на укладення угоди між Україною та Росією щодо завершення війни до настання зими.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони про застосування санкцій проти 44 фізичних осіб, причетних до проведення незаконних “виборів” до Державної думи РФ на тимчасово окупованих територіях України.