Чому все частіше говорять «День відновлення незалежності України»? Історія українських спроб проголошення незалежності

Владіслава Чорна
Шеф-редакторка Букв

Щороку 24 серпня Україна відзначає важливу дату — День незалежності. Однак все більше істориків та громадських діячів наголошують, що правильніше називати це свято Днем відновлення незалежності України. Чому так? Що означає ця зміна в термінології? І чому важливо правильно розуміти історичний контекст цього дня? Букви розібралися у цих питаннях. 

Проголошення незалежності України в 1991 році

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР прийняла Акт проголошення незалежності України. Це рішення стало результатом тривалого національно-визвольного руху українського народу, який прагнув здобути свободу від радянської імперії та створити власну суверенну державу. Важливим кроком у цьому процесі було проведення 1 грудня 1991 року Всеукраїнського референдуму, на якому понад 90% громадян підтримали незалежність.

Джерело: архів

Акт проголошення незалежності у 1991 році став кульмінацією століть боротьби українського народу за власну державність. Але чи можна вважати цей день початком української незалежності? Відповідь на це питання потребує глибшого розгляду історичного контексту.

Історія українських спроб проголошення незалежності

Проголошення незалежності в 1918 році — Українська Народна Республіка (УНР)

Перша спроба України здобути незалежність від Росії відбулася після Лютневої революції 1917 року в Російській імперії. 7 листопада 1917 року Центральна Рада, новоутворений український парламент, проголосила створення Української Народної Республіки (УНР) як автономної частини федеративної Росії. Однак, у зв’язку з хаосом і громадянською війною в Росії, 22 січня 1918 року УНР проголосила повну незалежність. Ця дата також відома як День Соборності України, коли вперше була заявлена незалежність держави.

Джерело: Арміяінформ

Однак ця незалежність була недовговічною. Внаслідок радянської агресії та окупації, УНР втратила контроль над більшою частиною території України. До кінця 1920 року радянські війська захопили майже всю Україну, і УНР припинила своє існування.

Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) і Акт Злуки

Одночасно з подіями на сході, у західних регіонах України 1 листопада 1918 року була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР). Незалежність ЗУНР була визнана в умовах розпаду Австро-Угорської імперії. 22 січня 1919 року ЗУНР та УНР підписали Акт Злуки, який об’єднав обидві республіки в єдину українську державу. Проте і ця спроба виявилася недовговічною через польсько-українську війну і вторгнення більшовиків.

Джерело: архів

Холодноярська республіка (1919–1922)

Холодноярська республіка була самопроголошеним державним утворенням, яке існувало на території сучасної Черкащини в Україні в 1919–1922 роках. Вона виникла під час Української революції як осередок повстанського руху проти більшовицької влади. Холодноярці, які базувалися в лісистій місцевості Холодного Яру, боролися за незалежність України, використовуючи партизанську тактику. Республіка проіснувала декілька років, поки не була придушена радянськими військами. Холодноярська республіка стала символом боротьби за українську незалежність.

Василь Чучупак — головний отаман Холодного Яру, джерело – архів

Проголошення Карпатської України в 1939 році

У 1938 році, після розпаду Чехословаччини, на території Закарпаття виникли сприятливі умови для проголошення автономії. 15 березня 1939 року Сойм Карпатської України проголосив незалежність держави з назвою Карпатська Україна. Августин Волошин став президентом нової республіки. Проте вже на наступний день територію Карпатської України окупували угорські війська за згодою гітлерівської Німеччини. Незалежність Карпатської України тривала лише кілька днів.

Короткочасне існування цієї держави стало символом національних прагнень українців напередодні глобального світового конфлікту.

Джерело: архів

Акт відновлення української державності 30 червня 1941 року

На початку Другої світової війни, після окупації Західної України радянськими військами у 1939 році та їх відходу після нападу Німеччини у 1941 році, Організація українських націоналістів (ОУН) проголосила у Львові Акт відновлення української державності. Цей акт був спробою використати ситуацію на користь України, але німецька окупаційна влада не визнала незалежності, а діячів ОУН переслідували. Таким чином, і ця спроба здобути незалежність зазнала невдачі.

В окупованому нацистами Львові було проголошено відновлення Української держави, джерело: Архів

Відновлення незалежності в 1991 році

Усі ці історичні події демонструють, що Україна не вперше проголосила свою незалежність у 1991 році. Кожне попереднє проголошення незалежності було придушене зовнішніми силами, але ці спроби були важливими етапами на шляху до незалежності.

Саме тому вважається правильним говорити про “День відновлення незалежності України” в 1991 році. Це підкреслює, що Україна має довгу історію боротьби за свою державність, яка почалася задовго до 1991 року. Термін “відновлення” відображає зв’язок із попередніми спробами здобути незалежність та історичну тяглість української державності.

Джерело: архів

Чому важливо вживати правильний термін?

Історична справедливість: Термін “відновлення” підкреслює тривалість української боротьби за незалежність і визнає внесок усіх тих, хто боровся за неї протягом століть.

Збереження національної пам’яті: Важливо пам’ятати про попередні спроби українського народу здобути незалежність. Вони формують нашу національну ідентичність і підкреслюють важливість свободи та суверенітету.

Підтвердження суверенітету: Відновлення незалежності в 1991 році підтвердило право українського народу на самовизначення і стало остаточною крапкою в історичному процесі здобуття державності.

Відзначаючи 24 серпня як День відновлення незалежності, ми не лише вшановуємо події 1991 року, а й визнаємо усі попередні спроби нашого народу здобути свободу. Це підкреслює історичну тяглість української державності і нагадує про величезну ціну, яку український народ заплатив за свою свободу.

Переговори Роберта Фіцо з главою РФ Володимиром Путіним не залишилися непоміченими і на внутрішньополітичній арені. Зокрема лідер “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка назвав поїздку “ганьбою для Словаччини та зрадою національних інтересів”.

Правоохоронці Києва спростували недостовірну інформацію про військових, яка поширювалася мережею. Відео, котре викликало резонанс, виявилося маніпуляцією

У російському місті Казань на місцевому пороховому заводі сталися вибухи після атаки українських безпілотників, повідомила адміністрація Кіровського та Московського районів міста.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц розкритикував президента Польщі Анджея Дуду через пропозицію польського глави конфіскувати російські активи і передати Україні. 

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про ситуацію на фронті станом на 22:00 22 грудня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 207 бойових зіткнень.