Чорногорія приєднається до військової місії ЄС на підтримку України
Джерело: Radio Slobodna Evropa
Парламент Чорногорії 12 червня ухвалив рішення про відправку військовослужбовців до складу місії військової допомоги Європейського Союзу для підтримки України (EUMAM). Відповідне рішення підтримали 49 із 81 депутата.
У документі зазначається, що участь Чорногорії у місії має на меті зміцнення спроможностей Збройних сил України для захисту територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів, а також стримування і протидії агресії Російської Федерації та інших потенційних загроз.
Розгляд рішення затягувався з моменту його внесення дев’ять місяців тому. Опозиція звинуватила голову парламенту Андрію Мандича, котрий виступає проти НАТО і підтримує главу РФ Володимира Путіна, у навмисному блокуванні голосування. Його партія, що входить до правлячої коаліції, виступає також проти членства Чорногорії в НАТО і санкцій проти Росії.
Чорногорія приєдналася до НАТО у 2017 році, коли при владі була Демократична партія соціалістів. У ДПС наголосили, що 90% нинішньої парламентської більшості свого часу не підтримали вступ країни до Альянсу.
Серед них зокрема і “Демократична партія”, яку представляє чинний міністр оборони Драган Крапович. Крапович кілька разів наголосив, що чорногорські військові не братимуть участі в місії на території України.
Довідка. Місію ЄС EUMAM створили 17 жовтня 2022 року, її робота фінансується коштом Європейського фонду миру.
- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України домовилось із Міністерством транспорту і морських справ Чорногорії про лібералізацію всіх вантажних перевезень між країнами з 1 червня 2024 року.
- У 2023 році парламент Чорногорії призначив новий уряд, коаліцію проєвропейських і просербських партій, який, як очікується, очолить невелику балканську країну в її прагненні приєднатися до Європейського Союзу.
- Володимир Зеленський висловив вдячність главі Чорногорії Якову Мілатовичу за підтримку України на шляху до НАТО та за приєднання країни до Спільної декларації про безпекові гарантії, ухваленої на саміті НАТО у Вільнюсі лідерами G7.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.