«Чи потрібний Бабин Яр після Бучі?»: у мережі обурилися через захід анонсовий НАН України
Джерело: Інститут історії України НАН України у Facebook
Інститут історії України НАН України опублікували у Facebook анонс відкритої дискусії під назвою “Чи потрібний Бабин Яр після Бучі?”. Користувачі обурилися через недоречність назви, утім у відповідь Інститут Історії України видалив частину коментарів з обуренням і обмежив можливість їх залишати.
Дискусія відбудеться 11 жовтня о 16:00. Під час заходу планують обговорити “чи здатен Бабин Яр вмістити пам’ять про інші трагедії минулого і сьогодення?”, “чи здатна пам’ять про трагедії Другої світової війни пережити крах створеного цією війною світу?” та “чи залишить досвід російсько-української війни місце для пам’яті про трагедії ХХ століття?”.
Скріншот з Facebook
Саму дискусію та виставку організовано Національним історико-меморіальним заповідником “Бабин Яр”, Музеєм історії міста Києва, Громадським комітетом для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру.
Деякі користувачі обурилися через назву заходу та формулювання питань. Зокрема користувачка Тетяна Непупенко написала, що “навіщо місце конкретної трагедії має “вміщати” інші трагедії “минулого і сьогодення?”.
Скріншот з Facebook
Інший користувач під ніком MC Noizen висловив думку, що це “ганебна антисемітська провокація”.
“Замініть “Бабин Яр” на “Голодомор” і побачите, чому дискусія з такою назвою — це знецінення й упослідження жертв геноциду”, — додав він.
Скріншот з Facebook
Пізніше Інститут історії України заявив, що не є організатором дискусії. Зокрема видалив усі коментарі з лайливими нецензурними словами.
“У нас на сторінці — заходи, в яких беруть участь співробітники Інституту. Інтерпретація читачів — то вже їхня особиста відповідальність і їхнє особисте вміння розуміти прочитане”, — додали у повідомленні.
Ще скріншоти з обуренням, яких нині немає під дописом:
Скріншот з Facebook
Скріншот з Facebook
Скріншот з Facebook
Скріншот з Facebook
- У віці 75 років померла українська співачка та акторка Ніна Матвієнко.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.
Рада Європейського Союзу підтримала продовження антиросійських санкцій до 31 липня 2026 року.