Чи працюють зараз над електронними повістками – у Міністерстві оборони дали відповідь

Джерело: NV

Розробка електронних повісток у Резерв+ не буде проводитись до прийняття відповідного законодавства. Про це розповіла Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

“В застосунку Резерв+ немає такого функціоналу. Зі свого боку можу сказати, що робота над електронними повістками у Резерв+ зараз не здійснюється”, — сказала заступниця міністра.

За її словами, реалізація ідеї щодо електронних повісток можлива лише за умови, що всі процедури від ідеї до прийняття закону будуть виконані, і це буде схвалено всіма ключовими учасниками процесу — Міністерством оборони, профільним заступником, Генеральним штабом, Верховною Радою та профільним комітетом.

“Якщо буде прийняте відповідне законодавство, буде здійснене відповідне доручення, ми з командою візьмемо це в роботу, проаналізуємо цю можливість технічно і надамо відповідь, яким чином і в які строки ми можемо це зробити. Зараз поки що немає навіть предмета такої розмови, немає жодного положення в чинному законодавстві”, — сказала посадовиця.

  • У мобільному додатку “Резерв+” з’явилося ще одне оновлення – дистанційне виправлення даних. Наприклад, одним з випадків було, коли український військовий досі перебував на обліку.
  • З 18 червня у застосунку “Резерв+” додали електронний військово-обліковий документ та QR-код, аби було можливо перевірити дані. Для цього треба оновити версію додатка через App Store або Play Market.
  • В Україні розширили перелік осіб, на яких чекає мобілізація. Всіх чоловіків віком до 25 років, котрі не проходили службу чи не закінчили військову кафедру, хоча отримали статус обмежено придатних, можуть мобілізувати.

Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.

У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.

В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.

Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.

Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.