Чи працюють зараз над електронними повістками – у Міністерстві оборони дали відповідь
Джерело: NV
Розробка електронних повісток у Резерв+ не буде проводитись до прийняття відповідного законодавства. Про це розповіла Катерина Черногоренко, заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.
“В застосунку Резерв+ немає такого функціоналу. Зі свого боку можу сказати, що робота над електронними повістками у Резерв+ зараз не здійснюється”, — сказала заступниця міністра.
За її словами, реалізація ідеї щодо електронних повісток можлива лише за умови, що всі процедури від ідеї до прийняття закону будуть виконані, і це буде схвалено всіма ключовими учасниками процесу — Міністерством оборони, профільним заступником, Генеральним штабом, Верховною Радою та профільним комітетом.
“Якщо буде прийняте відповідне законодавство, буде здійснене відповідне доручення, ми з командою візьмемо це в роботу, проаналізуємо цю можливість технічно і надамо відповідь, яким чином і в які строки ми можемо це зробити. Зараз поки що немає навіть предмета такої розмови, немає жодного положення в чинному законодавстві”, — сказала посадовиця.
- У мобільному додатку “Резерв+” з’явилося ще одне оновлення – дистанційне виправлення даних. Наприклад, одним з випадків було, коли український військовий досі перебував на обліку.
- З 18 червня у застосунку “Резерв+” додали електронний військово-обліковий документ та QR-код, аби було можливо перевірити дані. Для цього треба оновити версію додатка через App Store або Play Market.
- В Україні розширили перелік осіб, на яких чекає мобілізація. Всіх чоловіків віком до 25 років, котрі не проходили службу чи не закінчили військову кафедру, хоча отримали статус обмежено придатних, можуть мобілізувати.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.