Цих змін чекають сотні тисяч захисників: Умєров прокоментував законопроєкт про мобілізацію
Джерело: Рустем Умєров/Facebook
Міністр оборони України Рустем Умєров прокоментував законопроєкт про посилення мобілізації й зазначив, що у такий спосіб Верховна Рада зробила перший крок до вдосконалення мобілізації, проходження військової служби та військового обліку.
За словами міністра, цих змін чекають сотні тисяч захисників та захисниць, які вже служать в Силах оборони України.
“Ці зміни потрібні, щоб держава могла ефективно залучати військовозобовʼязаних, які вже найближчим часом стануть до лав війська. Ці зміни роблять державу стійкішою, а військо – сильнішим у протистоянні з ворогом”, – зазначив Умєров.
Також міністр оборони подякував усім тим, хто працював над законопроєктом. Зокрема Головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному та начальнику Генерального штабу Збройних сил України Сергію Шапталі.
Зазначимо, що сьогодні, 7 лютого, Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт №10449 про посилення мобілізації.
За нього проголосували 243 депутати.
До законопроєкту ще будуть вносити правки протягом 14 днів, до 21 лютого, після чого відбудеться друге читання.
Нагадаємо, 30 січня Кабінет міністрів України, як суб’єкт законодавчої ініціативи, зареєстрував у Верховній Раді України проєкт Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець закликав депутатів проголосувати за законопроєкт про мобілізацію у першому читанні після наради з главою Міноборони Рустемом Умєровим. Раніше він заявив, що оновлений проєкт закону містить антиконституційні норми, зокрема, стосовно обов’язку реєструвати електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного.
- Рустем Умєров розповів, що у законопроєкті, що має на меті регулювати мобілізацію, демобілізацію, відстрочку та соціальний захист, зазначено, що нині військовослужбовці зможуть отримати відпочинок чи часткове звільнення. Натомість про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.