Данія виділить $43 млн для підтримки бізнес-проєктів своїх компаній в Україні
Джерело: Мінекономіки
Уряд Данії виділяє додаткові кошти для дансько-українського фонду, який сприяє залученню інвестицій з боку данських компаній в Україну.
Йдеться про щонайменше 300 млн крон або приблизно $43 млн для данських компаній, які інвестують та реалізують бізнес-проєкти в Україні.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко відзначила важливість допомоги з боку Данії, яка з перших днів повномасштабної війни підтримує Україну.
За її словами, завдяки дансько-українському фонду Україна отримує необхідну військову та гуманітарну допомогу, а бізнес – широкий спектр комерційного фінансування та інструментів зниження ризиків для компаній, які інвестують і торгують з українськими партнерами. Зокрема, понад 100 данських компаній здійснюють комерційну діяльність з Україною.
Своєю чергою, данські урядовці відзначили, що й далі допомагатимуть Україні, бо від цього залежить доля всього світу. Тож вирішено розширити можливості дансько-українського фонду, щоб данські компанії активніше інвестували в Україну і були захищені від потенційних ризиків.
“Боротьба України за свободу – це наша боротьба за свободу. З додатковими коштами в дансько-українському фонді ми ще раз наголошуємо, що Данія підтримує невтомну боротьбу України за свободу. Я пишаюся, що данський бізнес такий прихильний до України. І компанії, які експортують в Україну, і компанії, які інвестують в країну, і фонди, які різними способами підтримують роботу з відбудови української землі. Це все дуже важливі кроки. Адже всі злочини Путіна вимагають однієї відповіді: щоб ми були ще більше разом з Україною”, – заявив міністр бізнесу Данії Мортен Бедскоу.
Нагадаємо, уряд Данії заснував дансько-український фонд у березні 2023 року. Він координує зусилля Данії, спрямовані на довгострокову підтримку України у військовій, гуманітарній та економічній сферах.
Зокрема створено державну схему позик та гарантій під управлінням Данського експортно-інвестиційного фонду (ДЕІФ) з першим виділеним траншем на суму $144 млн, що націлена на реконструкцію критичної інфраструктури України. Співпрацю зосереджено на напрямах, де Данія має переваги, таких як зелена трансформація економіки, централізоване тепло- та водопостачання, суднобудування, розвиток портової інфраструктури, транспорт та логістика, інфраструктура, ефективне урядування та підтримка малого і середнього бізнесу.
Передбачалося, що Данський експортно-інвестиційний фонд фінансуватиме проєкти із залученням до 50% українського компонента. При цьому головною умовою фінансування є те, що економічний інтерес данської сторони має перевищувати 30% вартості контракту.
- 25 березня “Агенція оборонних закупівель” та Організація закупівель і логістики Міністерства оборони Данії (DALO) підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю в оборонних закупівлях.
- Данія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на суму близько 263 мільйонів фунтів (приблизно 335 мільйонів доларів).
- Данія прийняла рішення передати Україні усю артилерію зі свого арсеналу, як було заявлено прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Вона закликала інших партнерів збільшити постачання зброї на користь України.
Cудноплавні компанії дедалі обережніше ставляться до проходу через Ормузьку протоку, навіть за схемою, яку координують американські військові. Після серії іранських атак на судна перевізники сумніваються, що маршрут біля узбережжя Оману можна вважати безпечним.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц застеріг адміністрацію Дональда Трампа від втручання у німецькі вибори. Його заява пролунала після оголошення грантової програми Держдепу США для європейських організацій, близьких до MAGA-порядку денного.
Національна асамблея Франції підтримала законопроєкт, який дозволяє асистовану смерть для дорослих із тяжкими невиліковними хворобами на пізній або термінальній стадії. Перед набуттям чинності частину норм має перевірити Конституційна рада.
Збройні сили США розпочали нову хвилю ударів по іранських військових об’єктах після ранкової атаки на острів Великий Томб біля Ормузької протоки. У CENTCOM заявили, що цілями стали спроможності Ірану, які використовувалися для загроз судноплавству.
Білий дім розглядає можливість оприлюднити чутливі розвіддані про Китай і потенційні ризики для виборчої системи США. Частина посадовців адміністрації Трампа побоюється, що ці матеріали можуть бути подані так, ніби Пекін впливав на результат виборів 2020 року.