Данія виділить $43 млн для підтримки бізнес-проєктів своїх компаній в Україні
Джерело: Мінекономіки
Уряд Данії виділяє додаткові кошти для дансько-українського фонду, який сприяє залученню інвестицій з боку данських компаній в Україну.
Йдеться про щонайменше 300 млн крон або приблизно $43 млн для данських компаній, які інвестують та реалізують бізнес-проєкти в Україні.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко відзначила важливість допомоги з боку Данії, яка з перших днів повномасштабної війни підтримує Україну.
За її словами, завдяки дансько-українському фонду Україна отримує необхідну військову та гуманітарну допомогу, а бізнес – широкий спектр комерційного фінансування та інструментів зниження ризиків для компаній, які інвестують і торгують з українськими партнерами. Зокрема, понад 100 данських компаній здійснюють комерційну діяльність з Україною.
Своєю чергою, данські урядовці відзначили, що й далі допомагатимуть Україні, бо від цього залежить доля всього світу. Тож вирішено розширити можливості дансько-українського фонду, щоб данські компанії активніше інвестували в Україну і були захищені від потенційних ризиків.
“Боротьба України за свободу – це наша боротьба за свободу. З додатковими коштами в дансько-українському фонді ми ще раз наголошуємо, що Данія підтримує невтомну боротьбу України за свободу. Я пишаюся, що данський бізнес такий прихильний до України. І компанії, які експортують в Україну, і компанії, які інвестують в країну, і фонди, які різними способами підтримують роботу з відбудови української землі. Це все дуже важливі кроки. Адже всі злочини Путіна вимагають однієї відповіді: щоб ми були ще більше разом з Україною”, – заявив міністр бізнесу Данії Мортен Бедскоу.
Нагадаємо, уряд Данії заснував дансько-український фонд у березні 2023 року. Він координує зусилля Данії, спрямовані на довгострокову підтримку України у військовій, гуманітарній та економічній сферах.
Зокрема створено державну схему позик та гарантій під управлінням Данського експортно-інвестиційного фонду (ДЕІФ) з першим виділеним траншем на суму $144 млн, що націлена на реконструкцію критичної інфраструктури України. Співпрацю зосереджено на напрямах, де Данія має переваги, таких як зелена трансформація економіки, централізоване тепло- та водопостачання, суднобудування, розвиток портової інфраструктури, транспорт та логістика, інфраструктура, ефективне урядування та підтримка малого і середнього бізнесу.
Передбачалося, що Данський експортно-інвестиційний фонд фінансуватиме проєкти із залученням до 50% українського компонента. При цьому головною умовою фінансування є те, що економічний інтерес данської сторони має перевищувати 30% вартості контракту.
- 25 березня “Агенція оборонних закупівель” та Організація закупівель і логістики Міністерства оборони Данії (DALO) підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю в оборонних закупівлях.
- Данія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на суму близько 263 мільйонів фунтів (приблизно 335 мільйонів доларів).
- Данія прийняла рішення передати Україні усю артилерію зі свого арсеналу, як було заявлено прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Вона закликала інших партнерів збільшити постачання зброї на користь України.
Парламент Туреччини схвалив закон, який створює правові механізми для розпуску Робітничої партії Курдистану та повернення частини її колишніх членів до цивільного життя. Рішення стало одним із найважливіших кроків у спробі завершити конфлікт, що триває з 1980-х років.
Президент США Дональд Трамп підписав указ із рекомендаціями скоротити кількість дитячих щеплень і окремо вводити вакцини проти кору, паротиту та краснухи. Водночас федеральна влада не може самостійно змінити вимоги до вакцинації для відвідування шкіл, оскільки їх встановлюють штати.
Екіпаж яхти Марка Цукерберга не відповів на виклик про допомогу від човна, який залишився без пального біля узбережжя Аляски. Представник засновника Meta пояснив, що судно працювало на іншому радіоканалі й не почуло звернення.
Іран вимагає від України компенсації за пошкодження торговельного судна в Каспійському морі та заявляє, що не переконаний у ненавмисному характері атаки. У МЗС країни пригрозили, що в разі відсутності відшкодування Тегеран “зробить це сам”.
Українські Сили оборони уразили ще один об’єкт російської нафтопереробної галузі – цього разу в Тобольську, більш ніж за 2,5 тисячі кілометрів. Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже скоригувала завдання для подальших далекобійних ударів у серпні.