Данія виділить $43 млн для підтримки бізнес-проєктів своїх компаній в Україні
Джерело: Мінекономіки
Уряд Данії виділяє додаткові кошти для дансько-українського фонду, який сприяє залученню інвестицій з боку данських компаній в Україну.
Йдеться про щонайменше 300 млн крон або приблизно $43 млн для данських компаній, які інвестують та реалізують бізнес-проєкти в Україні.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко відзначила важливість допомоги з боку Данії, яка з перших днів повномасштабної війни підтримує Україну.
За її словами, завдяки дансько-українському фонду Україна отримує необхідну військову та гуманітарну допомогу, а бізнес – широкий спектр комерційного фінансування та інструментів зниження ризиків для компаній, які інвестують і торгують з українськими партнерами. Зокрема, понад 100 данських компаній здійснюють комерційну діяльність з Україною.
Своєю чергою, данські урядовці відзначили, що й далі допомагатимуть Україні, бо від цього залежить доля всього світу. Тож вирішено розширити можливості дансько-українського фонду, щоб данські компанії активніше інвестували в Україну і були захищені від потенційних ризиків.
“Боротьба України за свободу – це наша боротьба за свободу. З додатковими коштами в дансько-українському фонді ми ще раз наголошуємо, що Данія підтримує невтомну боротьбу України за свободу. Я пишаюся, що данський бізнес такий прихильний до України. І компанії, які експортують в Україну, і компанії, які інвестують в країну, і фонди, які різними способами підтримують роботу з відбудови української землі. Це все дуже важливі кроки. Адже всі злочини Путіна вимагають однієї відповіді: щоб ми були ще більше разом з Україною”, – заявив міністр бізнесу Данії Мортен Бедскоу.
Нагадаємо, уряд Данії заснував дансько-український фонд у березні 2023 року. Він координує зусилля Данії, спрямовані на довгострокову підтримку України у військовій, гуманітарній та економічній сферах.
Зокрема створено державну схему позик та гарантій під управлінням Данського експортно-інвестиційного фонду (ДЕІФ) з першим виділеним траншем на суму $144 млн, що націлена на реконструкцію критичної інфраструктури України. Співпрацю зосереджено на напрямах, де Данія має переваги, таких як зелена трансформація економіки, централізоване тепло- та водопостачання, суднобудування, розвиток портової інфраструктури, транспорт та логістика, інфраструктура, ефективне урядування та підтримка малого і середнього бізнесу.
Передбачалося, що Данський експортно-інвестиційний фонд фінансуватиме проєкти із залученням до 50% українського компонента. При цьому головною умовою фінансування є те, що економічний інтерес данської сторони має перевищувати 30% вартості контракту.
- 25 березня “Агенція оборонних закупівель” та Організація закупівель і логістики Міністерства оборони Данії (DALO) підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю в оборонних закупівлях.
- Данія оголосила про новий пакет військової допомоги Україні на суму близько 263 мільйонів фунтів (приблизно 335 мільйонів доларів).
- Данія прийняла рішення передати Україні усю артилерію зі свого арсеналу, як було заявлено прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Вона закликала інших партнерів збільшити постачання зброї на користь України.
Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) повідомила про зупинку Великого адронного колайдера з метою масштабної модернізації та реконструкції, котра триватиме близько чотирьох років.
США готуються посилити тиск на Мексику та Канаду в межах перегляду торговельної угоди USMCA. Вашингтон вимагає змін, зокрема жорсткіших правил для автомобільного виробництва та захисту від китайських товарів.
Сенат Франції ухвалив оновлену версію законопроєкту, який має обмежити діяльність онлайн-платформ швидкої моди, зокрема Shein, Temu та AliExpress. Документ передбачає штрафи за кожен товар, заборону реклами таких компаній і обмеження на їхнє просування через інфлюенсерів.
Американська акторка Хлоя Черрі, відома за роллю Фей у серіалі “Ейфорія”, випустить дебютні мемуари “Десь темно й гаряче”. Книга вийде 23 лютого 2027 року у видавництві Simon & Schuster.
Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO — спеціалізована установа ООН) із закликом визнати танкери російського “тіньового флоту” законними військовими цілями.