Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”

Джерело: пресслужба поліції Данії

26 лютого Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”, зазначивши, що слідство було “складним та масштабним”.

Деякі експерти вважають, що Берлін, Копенгаген та Стокгольм тримають не розголошують деталі розслідування через можливі дипломатичні наслідки.

Поліція Данії заявила, що припиняє  розслідування диверсії, скоєної у 2022 році на газопроводах “Північний потік”, що з’єднують РФ та Німеччину та проходять через виняткові економічні зони Швеції та Данії.

На підставі проведеного розслідування влада може зробити висновок, що диверсія на газопроводах була навмисною. Водночас, за оцінками, у Данії немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи, — мовиться у заяві.

У заяві правоохоронців також мовиться, що поліція не може “надати додаткові коментарі” у цій справі. Раніше про припинення розслідування заявила прокуратура Швеції.

26 вересня 2022 року на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” у Балтійському морі сталися вибухи. 27 вересня у морському управлінні Швеції попередили про два витоки на газопроводі “Північний потік” у водах Швеції та Данії. У той же день шведська поліція розпочала розслідування у зв’язку з витоками газу з російського трубопроводу “Північний потік” та кваліфікувала цей інцидент як можливу диверсію.

Правоохоронці Швеції кваліфікували витоки з газопроводу Nord Stream як “грубу диверсію”.

У матеріалі The Washington Post поінформували, що Польщу, як і Україну, розглядали як можливого організатора вибухів, які пошкодили газопроводи Nord Stream на дні Балтійського моря. Натомість влада країни відкинула подібні припущення.

Згодом розвідка НАТО заявила, що у Москві складають карту, де позначено критично важливі підводні та наземні системи союзників НАТО. Для цього Кремль залучив військові та цивільні розвідувальні служби разом зі значними ресурсами у цифровій, космічній, повітряній, наземній та морській галузях.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.