Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”

Джерело: пресслужба поліції Данії

26 лютого Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”, зазначивши, що слідство було “складним та масштабним”.

Деякі експерти вважають, що Берлін, Копенгаген та Стокгольм тримають не розголошують деталі розслідування через можливі дипломатичні наслідки.

Поліція Данії заявила, що припиняє  розслідування диверсії, скоєної у 2022 році на газопроводах “Північний потік”, що з’єднують РФ та Німеччину та проходять через виняткові економічні зони Швеції та Данії.

На підставі проведеного розслідування влада може зробити висновок, що диверсія на газопроводах була навмисною. Водночас, за оцінками, у Данії немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи, — мовиться у заяві.

У заяві правоохоронців також мовиться, що поліція не може “надати додаткові коментарі” у цій справі. Раніше про припинення розслідування заявила прокуратура Швеції.

26 вересня 2022 року на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” у Балтійському морі сталися вибухи. 27 вересня у морському управлінні Швеції попередили про два витоки на газопроводі “Північний потік” у водах Швеції та Данії. У той же день шведська поліція розпочала розслідування у зв’язку з витоками газу з російського трубопроводу “Північний потік” та кваліфікувала цей інцидент як можливу диверсію.

Правоохоронці Швеції кваліфікували витоки з газопроводу Nord Stream як “грубу диверсію”.

У матеріалі The Washington Post поінформували, що Польщу, як і Україну, розглядали як можливого організатора вибухів, які пошкодили газопроводи Nord Stream на дні Балтійського моря. Натомість влада країни відкинула подібні припущення.

Згодом розвідка НАТО заявила, що у Москві складають карту, де позначено критично важливі підводні та наземні системи союзників НАТО. Для цього Кремль залучив військові та цивільні розвідувальні служби разом зі значними ресурсами у цифровій, космічній, повітряній, наземній та морській галузях.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

16 вересня заступник міністра оборони Польщі Станіслав Взьонтек заявив, що Варшава підготувала черговий пакет допомоги для України. Країна, серед іншого, надасть Києву авіаційну техніку.

16 вересня глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ЄС переглянути свою нинішню стратегію санкцій проти Росії на тлі зростаючих розбіжностей між столицями стосовно посилення економічного тиску на Кремль. У своїй щорічній промові президентка ЄК заявила, що блоку варто зосередитися на забезпеченні виконання існуючих санкцій, а не пропонувати нові обмежувальні заходи щодо Москви.

Військовослужбовцю ДПСУ повідомили про підозру в організації переправлення через державний кордон з метою уникнення мобілізації. За даними слідства, за виїзд він вимагав $15 000.

16 вересня міністр фінансів Сергій Марченко представив у Верховній Раді проєкт державного бюджету на 2027 рік. Уряд не спромігся цілковито профінансувати потреби жодного міністерства або державного органу.

15 вересня, перебуваючи з візитом у Польщі, глава Міноборони Італії Гвідо Крозетто закликав Європу посилювати оборону та підтримувати Україну, оскільки Росія після чотирьох років повномасштабної війни стала сильнішою.