Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”

Джерело: пресслужба поліції Данії

26 лютого Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”, зазначивши, що слідство було “складним та масштабним”.

Деякі експерти вважають, що Берлін, Копенгаген та Стокгольм тримають не розголошують деталі розслідування через можливі дипломатичні наслідки.

Поліція Данії заявила, що припиняє  розслідування диверсії, скоєної у 2022 році на газопроводах “Північний потік”, що з’єднують РФ та Німеччину та проходять через виняткові економічні зони Швеції та Данії.

На підставі проведеного розслідування влада може зробити висновок, що диверсія на газопроводах була навмисною. Водночас, за оцінками, у Данії немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи, — мовиться у заяві.

У заяві правоохоронців також мовиться, що поліція не може “надати додаткові коментарі” у цій справі. Раніше про припинення розслідування заявила прокуратура Швеції.

26 вересня 2022 року на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” у Балтійському морі сталися вибухи. 27 вересня у морському управлінні Швеції попередили про два витоки на газопроводі “Північний потік” у водах Швеції та Данії. У той же день шведська поліція розпочала розслідування у зв’язку з витоками газу з російського трубопроводу “Північний потік” та кваліфікувала цей інцидент як можливу диверсію.

Правоохоронці Швеції кваліфікували витоки з газопроводу Nord Stream як “грубу диверсію”.

У матеріалі The Washington Post поінформували, що Польщу, як і Україну, розглядали як можливого організатора вибухів, які пошкодили газопроводи Nord Stream на дні Балтійського моря. Натомість влада країни відкинула подібні припущення.

Згодом розвідка НАТО заявила, що у Москві складають карту, де позначено критично важливі підводні та наземні системи союзників НАТО. Для цього Кремль залучив військові та цивільні розвідувальні служби разом зі значними ресурсами у цифровій, космічній, повітряній, наземній та морській галузях.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.

21 вересня президент США Дональд Трамп підтвердив, що Росія втратила контроль над нафтопереробною галуззю на тлі повномасштабної війни проти України. 

Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.

На Донеччині затримали ще одного агента російської воєнної розвідки. Зловмисник наводив керовані авіабомби та ударні дрони рашистів на Слов’янському напрямку.

Представник партії “Альтернатива для Німеччини” (АдН) у Бундестазі з питань зовнішньої політики Маркус Фронмаєр під час візиту до Москви обговорював із головою правління «Газпрому» Олексієм Міллером можливість відновлення постачання російського газу до Німеччини.