Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”

Джерело: пресслужба поліції Данії

26 лютого Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”, зазначивши, що слідство було “складним та масштабним”.

Деякі експерти вважають, що Берлін, Копенгаген та Стокгольм тримають не розголошують деталі розслідування через можливі дипломатичні наслідки.

Поліція Данії заявила, що припиняє  розслідування диверсії, скоєної у 2022 році на газопроводах “Північний потік”, що з’єднують РФ та Німеччину та проходять через виняткові економічні зони Швеції та Данії.

На підставі проведеного розслідування влада може зробити висновок, що диверсія на газопроводах була навмисною. Водночас, за оцінками, у Данії немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи, — мовиться у заяві.

У заяві правоохоронців також мовиться, що поліція не може “надати додаткові коментарі” у цій справі. Раніше про припинення розслідування заявила прокуратура Швеції.

26 вересня 2022 року на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” у Балтійському морі сталися вибухи. 27 вересня у морському управлінні Швеції попередили про два витоки на газопроводі “Північний потік” у водах Швеції та Данії. У той же день шведська поліція розпочала розслідування у зв’язку з витоками газу з російського трубопроводу “Північний потік” та кваліфікувала цей інцидент як можливу диверсію.

Правоохоронці Швеції кваліфікували витоки з газопроводу Nord Stream як “грубу диверсію”.

У матеріалі The Washington Post поінформували, що Польщу, як і Україну, розглядали як можливого організатора вибухів, які пошкодили газопроводи Nord Stream на дні Балтійського моря. Натомість влада країни відкинула подібні припущення.

Згодом розвідка НАТО заявила, що у Москві складають карту, де позначено критично важливі підводні та наземні системи союзників НАТО. Для цього Кремль залучив військові та цивільні розвідувальні служби разом зі значними ресурсами у цифровій, космічній, повітряній, наземній та морській галузях.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 липня. На даний час відбулося 149 бойових зіткнень.

З початку літа через російські обстріли постраждали шестеро медиків екстреної медичної допомоги. Загалом пошкоджені 24 автомобілі швидкої, з яких два знищені вщент.

Попри загрозливу ситуацію на фронті, де російські війська ведуть активні наступи й майже перетворили Суми на “сіру зону”, увагу спостерігачів дедалі більше привертає інший фронт – внутрішньополітичний. У червні в Україні загострилися кадрові конфлікти, антикорупційні справи та боротьба за контроль над урядом і силовими відомствами. У центрі – голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Сьогодні, 6 липня, російські війська атакували ударними дронами будівлю Кременчуцького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у Полтавській області.

Центральна міська клінічна лікарня №6 у тимчасово окупованому Донецьку перебуває у занедбаному стані. У медичному закладі спостерігається гостра нестача медикаментів та персоналу, зафіксовані випадки фізичного зносу приміщень — зокрема, пошкодження підлоги та зламані меблі.