Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”

Джерело: пресслужба поліції Данії

26 лютого Данія завершила розслідування вибухів на “Північних потоках”, зазначивши, що слідство було “складним та масштабним”.

Деякі експерти вважають, що Берлін, Копенгаген та Стокгольм тримають не розголошують деталі розслідування через можливі дипломатичні наслідки.

Поліція Данії заявила, що припиняє  розслідування диверсії, скоєної у 2022 році на газопроводах “Північний потік”, що з’єднують РФ та Німеччину та проходять через виняткові економічні зони Швеції та Данії.

На підставі проведеного розслідування влада може зробити висновок, що диверсія на газопроводах була навмисною. Водночас, за оцінками, у Данії немає необхідних підстав для порушення кримінальної справи, — мовиться у заяві.

У заяві правоохоронців також мовиться, що поліція не може “надати додаткові коментарі” у цій справі. Раніше про припинення розслідування заявила прокуратура Швеції.

26 вересня 2022 року на газопроводах “Північний потік – 1” та “Північний потік – 2” у Балтійському морі сталися вибухи. 27 вересня у морському управлінні Швеції попередили про два витоки на газопроводі “Північний потік” у водах Швеції та Данії. У той же день шведська поліція розпочала розслідування у зв’язку з витоками газу з російського трубопроводу “Північний потік” та кваліфікувала цей інцидент як можливу диверсію.

Правоохоронці Швеції кваліфікували витоки з газопроводу Nord Stream як “грубу диверсію”.

У матеріалі The Washington Post поінформували, що Польщу, як і Україну, розглядали як можливого організатора вибухів, які пошкодили газопроводи Nord Stream на дні Балтійського моря. Натомість влада країни відкинула подібні припущення.

Згодом розвідка НАТО заявила, що у Москві складають карту, де позначено критично важливі підводні та наземні системи союзників НАТО. Для цього Кремль залучив військові та цивільні розвідувальні служби разом зі значними ресурсами у цифровій, космічній, повітряній, наземній та морській галузях.

Після вибухів на “Північних потоках” у Москві звинуватили “англосаксонських” союзників. На Заході ж припускали, що РФ сама причетна до інциденту.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.