ДБР вимагає в МЗС документи з 2014 по 2019 рік у справі проти Порошенка

Джерело Букв надало копію документа, що свідчить про запит Державного бюро розслідувань (ДБР) до Міністерства закордонних справ України (МЗС) в межах розслідування проти Петра Порошенка справи за ст. 111 КК України (Державна зрада).

Як повідомляли Букви раніше, в основі звинувачень – “Харківські угоди”, укладені Віктором Януковичем та Дмитром Медвєдєвим у квітні 2010 року. Угода між Україною і Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України передбачала продовження перебування ЧФ РФ у Криму до 2042 року, в обмін на знижку на російський газ.

Однак, на момент укладення цього договору Порошенко не обіймав жодних державних посад. Ба більше, ДБР з якихось причин посилається на ініційовані Порошенком зміни до Конституції, які набрали чинності у 2019 році (через 9 років після укладення Харківських угод), згідно з якими президент України є гарантом європейського та євроатлантичного курсу України.

Згідно з наданим Буквам документом, ДБР здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023000000000007 від 6 січня 2023 року. Провадження стосується можливого надання допомоги РФ у підготовці та підписанні угоди, що створила умови для тимчасової окупації Криму та Севастополя.

У запиті йдеться про необхідність надання інформації та завірених копій документів, що стосуються заходів, вжитих МЗС та Президентом України у період з 7 червня 2014 року по 20 травня 2019 року. Зокрема, йдеться про документи щодо: повернення анексованих територій Криму та Севастополя, переговорів з РФ з цього приводу, звернень до міжнародних судових інстанцій і публічного засудження анексії.

Водночас більшість із запитуваної інформації вже є у відкритому доступі. Зокрема, йдеться про підписані Петром Порошенком закони та укази, серед яких:

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення дати початку тимчасової окупації”;

Указ “Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності”;

Указ “Питання Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим”;

Указ “Про делегацію України для участі у слуханнях Міжнародного Суду ООН…”.

Окремо публічно доступні укази за 2015, 2016, 2017, а також 2018 роки щодо санкцій проти осіб, причетних до анексії Криму, та блокування російських компаній, що діяли в окупованому Криму. Ці інструменти, започатковані в той період, зберігають актуальність і нині – ними послуговується і чинний президент України Володимир Зеленський.

Отже, не зовсім зрозумілим лишається мотив витребування слідчим ДБР Артемом Яблонським документів, які і без того перебувають у відкритому доступі на офіційних ресурсах державної влади.

Комісія з питань мінімальної заробітної плати Німеччини планує до 2027 року поступово підвищити мінімальну заробітну плату до 14,60 євро за годину. Після цього Німеччина матиме другу за розміром мінімальну оплату праці в ЄС — після Люксембургу.

Віцепрем’єр-міністр — міністр національної єдності Олексій Чернишов після обрання запобіжного заходу заявив, що, на його думку, сума застави є надто великою.

Аргентинсько-американський композитор Лало Шифрін, автор музичної теми до фільму «Місія нездійсненна» та понад ста інших аранжувань для кіно і телебачення, помер у віці 93 років.

Поліція Осло висунула звинувачення Маріусу Боргу Хойбі, старшому сину кронпринцеси Норвегії, у зґвалтуванні, сексуальному насильстві та нанесенні тілесних ушкоджень. Справа, що розслідувалася кілька місяців, включає “двозначну” кількість ймовірних жертв.

Верховний суд США більшістю голосів (6 проти 3) обмежив повноваження судів нижчих інстанцій видавати загальнонаціональні судові заборони. Це стало процесуальною перемогою Дональда Трампа у справі щодо його указу про заборону громадянства США за правом народження для дітей нелегальних мігрантів.