Денис Шмигаль зустрівся з канцлером Німеччини: обговорили різносторонню підтримку України
Джерело: Денис Шмигаль у Telegram
Сьогодні, 24 жовтня, в межах візиту урядової команди до Німеччини відбулася зустріч прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
Під час розмови сторони зосередили увагу на різносторонній підтримці України.
“Німеччина відіграє важливу роль у зміцненні обороноздатності України, а також у співпраці з Єврокомісією. Дякуємо за це та розраховуємо на подальшу непохитну підтримку”, – зазначив Денис Шмигаль.
Крім того, під час зустрічі з німецьким колегою очільник уряду України акцентував на питанні використання заморожених російських активів, зокрема, через міжнародний компенсаційний механізм.
Зображення: Денис Шмигаль/Telegram
“Маємо спільно знайти можливості змусити Росію заплатити за злочини й руйнування, скоєні в Україні”, – наголосив Денис Шмигаль.
Прем’єр-міністр також висловив вдячність за організацію шостого німецько-українського бізнес-форуму і зазначив, що такі заходи сприяють новим домовленостям, інвестиціям та новим проєктам в Україні.
- 20 жовтня президент України Володимир Зеленський, перебуваючи в робочій поїздці до Миколаєва, здійснив телефонну розмову з Федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцом.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Євросоюз має спільно продовжувати фінансову підтримку України в майбутньому, але використання додаткових коштів не є довгостроковим рішенням.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц відмовляється надсилати Україні крилаті ракети Taurus через побоювання, що вони будуть використані для атаки на Керченський міст.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.