Депортував із Херсонщини понад 150 засуджених: директору СІЗО повідомлено про підозру
Джерело: Поліція Херсонщини
Директору окупаційного слідчого ізолятора, який примусово перемістив та депортував із Херсонщини більш ніж 150 засуджених, повідомлено про підозру.
Правоохоронці з’ясували, що у травні 2022 року на базі державної установи “Херсонський слідчий ізолятор” окупаційною владою була створена незаконна установа “слідчий ізолятор №1”. Її “директором” призначили 46-річного уродженця Миколаївської області.
Під час окупації міста він носив формений одяг та спорядження збройних формувань РФ і повідомляв ув’язненим, що він є новим “керівником” установи. Слідчі разом із працівниками відділу протидії кіберзлочинам у Херсонській області встановили свідків злочину, а також докази, зокрема, й цифрові, протиправної діяльності фігуранта.
Як розповів начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту, слідчого управління поліції Херсонщини Ігор Дем’янюк, правоохоронці з’ясували, що у жовтні 2022 року, напередодні звільнення правобережжя Херсонщини, фігурант отримав наказ від окупаційного керівництва на примусове переміщення засуджених осіб з обласного центру на Лівобережжя.
Підозрюваний та його підлеглі на “спеціальних автомобілях” для перевезення ув’язнених примусово та всупереч волі перемістили більше ніж 150 засуджених з установи “слідчий ізолятор №1” до “Голопристанської виправної колонії № 7”. Пізніше п’ятьох осіб без їх згоди перевезли до установ виконання покарань Російської Федерації та окупованих населених пунктів України.
Нині зловмиснику за погодженням з обласною прокуратурою заочно повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України. А саме – жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, а також віддання наказу про вчинення таких дій, вчинені за попередньою змовою групою осіб.
Фігуранту загрожує позбавлення волі на строк до 12 років.
- Російського командира, який в перший день повномасштабного вторгнення наказав стріляти по цивільних авто на кільцевій дорозі Харкова, засудили до довічного ув’язнення.
- За даними звіту Департаменту протидії злочинам, вчиненим в умовах збройного конфлікту, 100 представникам вищого офіцерського складу армії РФ повідомлено про підозру.
- Судитимуть офіцера Росгвардії, який утримував та катував українців в морозильних камерах аеропорту Гостомеля.
3 жовтня через російські обстріли без електропостачання залишилися Дружківка, Костянтинівка та деякі райони Краматорська на Донеччині.
3 жовтня внаслідок атаки російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Також отримав поранення журналіст Kyiv Independent Георгій Іванченков.
Українські розвідники перехопили свідчення чергового воєнного злочину окупаційної армії: російський солдат відкрив стрілянину в під’їзді багатоквартирного будинку на тимчасово окупованій Харківщині та смертельно поранив трьох місцевих мешканців.
Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.