Деталі для літаків від західних компаній, які експортували до Індії, опинились у Росії

Джерело: The Guardian

Понад сотня західних компаній, зокрема Boeing, експортували до Індії деталі для літаків, які згодом опинились у Росії.

За даними аналізу, з січня 2023 року до вересня 2024 року російські авіакомпанії та інші організації через індійських посередників отримали деталі для літаків від західних компаній на понад 50 млн доларів.

Імовірно, ці деталі перевозили у 700 окремих вантажах. Мовиться про найрізноманітніші деталі: від важливих датчиків, генераторів, гвинтів, дисплеїв до невеликих болтів та фільтрів.

Більшість російських імпортерів – цивільні авіакомпанії, зокрема Utair, яка, за даними Євросоюзу, також є оборонним підрядником. Саме Utair отримала близько 25% від загального обсягу вантажів.

При цьому немає жодних ознак, що західні компанії діяли протиправно чи що вони знали, що Індія передає деталі Росії. Прямий продаж авіаційних запчастин російським авіакомпаніям заборонено Великою Британією та ЄС, і суворо обмежений США.

Аналіз індійської митниці, проведений Investigate Europe, засвідчив, що станом на вересень 2024 року товари все ще перенаправляли з Індії до Росії. Часто це відбувалось упродовж кількох днів з моменту їх першочергового експорту.

Відтак, ймовірно, з січня 2023 року по вересень 2024 року близько десятка індійських посередників закуповували деталі у західних компаній, які у підсумку передавали Росії.

Близько 120 таких поставок було від двох британських компаній.

Фірма Step Aviation, зареєстрована на громадянина Латвії, експортувала понад 60 вантажів вартістю більш як 3 млн доларів індійській компанії Shaurya Aeronautics. Майже всі ці вантажні передали трьом російським покупцям.

У жовтні США запровадили санкції проти Shaurya Aeronautics, саме за продаж Росії деталей подвійного призначення. Водночас Велика Британія та Євросоюз не ввели санкцій проти Shaurya Aeronautics.

Компанія ASL Aerospace, яка базується у Девоні (Англія), ймовірно, надіслала близько 60 вантажів з Великої Британії та США чотирьом індійським фірмам. Ці вантажі невдовзі перенаправили до Росії.

За даними митниці, ASL Aerospace відправила вантаж індійській фірмі Agrim Aviation Private Ltd, який прибув туди у вересні. Вже 1 листопада Agrim опинився під санкціями США “за ймовірну переадресацію американської продукції у російську авіаційну промисловість”. Велика Британія та ЄС санкцій проти Agrim не запровадили.

Експерт з дотримання санкцій Девід Танненбаум розповів, що Захід націлився на фірми-посередники у Туреччині, Казахстані, Таджикистані, Туркменістані та Узбекистані, тоді як Індія опинилась за межами уваги.

За даними митниці, з 2023 року аерокосмічний гігант США Boeing надіслав до Індії не менш як 80 вантажів, які у підсумку повністю чи частково реекспортували до Росії.

Більшість цих постачань – деталі для кріплень, клапани, паливні герметики та акумулятори – здійснювались через індійську фірму Ascend Aviation.

30 жовтня США застосували економічні санкції щодо компанії та її двох директорів за участь у схемах ухилення від санкцій. ЄС та Велика Британія санкцій не вводили.

Немає свідчень, що після вересня 2024 року Boeing продовжив торгувати з цією індійською фірмою.

Дані митниці також свідчать, що компанія Airbus Satair надіслала 12 вантажів тій самій індійській фірмі з вересня 2023 року по травень 2024 року. Всі ці вантажі згодом передали російським компаніям, зокрема державному “Аерофлоту”.

В Індії заявили, що не вважають реекспорт західних деталей Росії порушенням місцевих законів, але запевнили, що попередять фірми про наслідки порушень експортного контролю Заходу.

Президент США Дональд Трамп раніше застерігав, що Сполучені Штати можуть втрутитися, якщо режим в Ірані атакуватиме демонстрантів. Після цього з Ірану почали надходити повідомлення про загиблих і арешти.

Одна з мешканок багатоповерхівки поділилася щемливою історією про те, як після доби очікування її дім знову почав наповнюватися “життєдайним теплом” завдяки невтомній праці ремонтних бригад.

На Львівщині собака Найда, яку двічі переїхав 28-річний водій, померла перед першою складною операцією.

Правозахисна організація HRANA, що базується в США, підтвердила загибель щонайменше 500 осіб під час масштабних протестів в Ірані. На тлі цих даних офіційний Тегеран висунув ультиматум Вашингтону, погрожуючи ударами по військових базах у разі підтримки демонстрантів.

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення про захоплення російських танкерів “тіньового флоту”, а також схвалив просування законопроєкту про “нищівні санкції” проти РФ після того, як дедалі більше розчаровувався у Володимирі Путіні та почав сприймати його як головну перешкоду для припинення війни проти України.