Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.

Рада Європи дозволила розслідувати дії свого колишнього генерального секретаря Турбйорна Ягланда – з нього офіційно зняли службовий імунітет. Про це попросила влада Норвегії, яка підозрює його в обтяженій корупції. Рішення ухвалили після публікацій у медіа, пов’язаних із документами, оприлюдненими владою США у справі Епштейна.

Зусилля США та Європи, спрямовані на обмеження можливостей Росії продавати свою нафту, змушують її дедалі більше збільшувати знижки для покупців. Однак навіть попри те, що такі знижки вже перевищили 27 доларів за барель, значні обсяги сировини досі не знаходять покупців. Станом на 10 лютого близько 143 млн барелів російської нафти перебували на танкерах, свідчать дані Vortexa.

Києву передали ще 234 генератори зі стратегічного резерву Європейського Союзу rescEU. Таким чином, столиця отримала повну партію – 500 одиниць обладнання.

У Херсоні російські окупанти дроном атакував лікарню, є постраждалий.

В Одесі затримали військовослужбовця ТЦК, котрий вимагав гроші за зняття чоловіків з розшуку та працевлаштування на критичне підприємство з бронюванням. Кожен етап фігурант оцінював по різному, а у разі відмови платити залякував службою на нулі.