Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.

Михайло Федоров заявив, що його спілкування з президентом Володимиром Зеленським не припинилося. За його словами, остаточної розмови між ними ще не було.

Саудівська Аравія веде переговори з десятками держав про створення міжнародної коаліції для захисту торговельних суден у Червоному морі. Ініціатива з’явилася після погроз хуситів запровадити морську блокаду королівства.

Михайло Федоров заявив, що між ним та Олександром Сирським не було особистого конфлікту. За його словами, розбіжності стосувалися бачення війни, швидкості реформ і підходів до управління армією.

Російські правоохоронці висунули засновнику Telegram Павлу Дурову обвинувачення у сприянні тероризму та вирішили оголосити його в міжнародний розшук. У разі засудження мільярдеру може загрожувати довічне ув’язнення.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти двох іранських компаній, які змушували торговельні судна купувати “страхування” для проходу через Ормузьку протоку. Обмеження також торкнулися восьми операторів тіньового флоту, що перевозить іранську нафту.