Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.

Самотність і соціальна ізоляція можуть помітно скорочувати тривалість життя без серйозних фізичних і психічних хвороб. Такого висновку дійшли науковці Університету Тулейна в дослідженні, опублікованому в Nature Communications.

Головний демократ у Постійній підкомісії Сенату США з розслідувань (PSI) Річард Блументаль зажадав від криптовалютної біржі Binance, компанії Tether та пов’язаних із президентом Дональдом Трампом криптопроєктів надати документи в межах розслідувань можливих фінансових порушень і конфліктів інтересів. Зробити це необхідно до 4 січня 2027 року. У разі відмови сенатори пригрозили вдатися до примусових заходів.

Вранці 10 листопада російські війська завдали ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури у Ніжині Чернігівської області. Наразі фахівці працюють над відновленням електропостачання, однак через постійні повітряні атаки це ускладнено.

У Росії виникли проблеми в роботі розумної колонки “Аліса” після українських ударів по дата-центрах компанії “Яндекс”.

Керівництво Християнсько-демократичного союзу висунуло голову парламенту Баварії Ільзе Айгнер на посаду президентки Німеччини. Кандидатуру 61-річної представниці Християнсько-соціального союзу підтримали також соціал-демократи.