Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
У селі Дейр-Нізам на окупованому Західному березі ізраїльські військові бульдозерами викорчували оливкові дерева на приватних палестинських землях. Це сталося за кілька днів до початку сезону збору врожаю, від якого залежать доходи багатьох місцевих родин
Технологічний гігант OpenAI безкоштовно надасть уряду України систему кіберзахисту на базі штучного інтелекту Daybreak для захисту цивільної інфраструктури.
Amazon купує великі партії книжок, сканує їх, а потім знищує фізичні примірники. За даними розслідування 404 Media, оцифровані тексти компанія використовує для розробки та вдосконалення продуктів і сервісів на основі штучного інтелекту.
23 вересня парламент Болгарії проголосував за скасування заборони на експорт пального, яка діяла з листопада 2025 року. Рішення відкриває європейський ринок для НПЗ російського “Лукойлу” в Бургасі — найбільшого нафтопереробного заводу на Балканах.
Німеччина вперше офіційно зафіксувала відмову від викопного палива як окрему державну ціль. До 2045 року країна планує позбутися залежності від нафти, газу та вугілля, паралельно різко нарощуючи частку відновлюваної енергетики.