Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
Національна поліція України завершила серію обшуків у чинних та колишніх керівників ТЦК. За даними слідства, посадовці приховали від держави майно та гроші на загальну суму близько 92 мільйонів гривень.
Північна Корея посилює ідеологічний контроль над молоддю та прямо пов’язує її роль із підтримкою участі країни у війні Росії проти України.
Кількість загиблих внаслідок ракетного удару РФ по місту Мерефа на Харківщині зросла до шести осіб. У лікарні від отриманих поранень помер чоловік.
У Києві викрили власницю луганського підприємства, котра співпрацювала з окупаційною владою. Зокрема у 2025 році фірма виконала ремонтні роботи на об’єкті так званого “будинку уряду ЛНР”.
Японська нафтопереробна компанія Taiyo Oil відновила закупівлю російської нафти у межах зусиль щодо диверсифікації постачань на тлі нестабільності на Близькому Сході.