Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
Група з фінською назвою Pohjoinen Veljeskunta (“Північне братство”) оголосила про готовність вести збройну боротьбу за відокремлення Карелії від Росії, анонсуючи партизанські дії проти Москви. Реальна чисельність організації, її можливості не встановлені.
У мікрорайоні Ракове в Хмельницькому стався вибух гранати. Унаслідок інциденту травмувався чоловік. За попередньою інформацією, боєприпас вибухнув просто в його руці.
У суботу, 8 листопада, у Києві частково відновили рух Північним мостом. Проїзд дозволили після технічного обстеження споруди, однак із тимчасовими обмеженнями.
Київ розвиває власну супутникову інфраструктуру, шукає альтернативи американській системі Starlink та випробовує засоби перехоплення цілей у навколокосмічному просторі, зокрема для протидії російським балістичним ракетам “Орєшнік”.
Президент Володимир Зеленський доручив уряду розробити програму безплатного проїзду в наземному громадському транспорті Києва. Також передбачають створення достатнього резерву автобусів для столиці.