Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
В окупованих Олешках на Херсонщині люди стикаються з нестачею продуктів і медикаментів. Місцеві жителі змушені виживати завдяки тому, що вирощують на городах, обмінюються продуктами та використовують старі запаси.
Опір комуністів і мітинги під Радою: як 4 вересня 1991 року синьо-жовтий стяг зайняв місце радянського над будівлею парламенту.
Трьох туристів врятували на горі Шаста у Каліфорнії після того, як вони заблукали під час спуску. За словами рятувальників, мандрівники значною мірою покладалися на штучний інтелект під час планування походу.
Українська журналістка та медіаменеджерка Тетяна Трощинська поділилася, що дізналась про народного депутата, який з 2019 року був у парламенті, тільки після складання мандату. Вона вважає це показовим прикладом кризи парламентаризму.
Колишній керівник Головного управління розвідки та нинішній очільник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що готовий до будь-яких кроків заради завершення війни, якщо умови миру відповідатимуть інтересам України.