Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.

Президент США Дональд Трамп виступив із попередженням на адресу великих корпорацій, закликаючи їх відмовитися від повернення митних зборів, які суд визнав незаконними. Глава держави наголосив, що патріотично налаштований бізнес має підтримати бюджет країни, а тих, хто вимагає гроші назад, він вважає “ворогами”.

Секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що дії влади Молдови щодо Придністров’я нібито “перегукуються” з подіями на Донбасі після 2014 року.

Бронзова статуя культової героїні Бріджит Джонс на площі Лестер-сквер у Лондоні залишиться назавжди. Раніше її планували встановити лише на три роки після відкриття в листопаді.

Російські куратори використовують популярні онлайн-платформи для вербування українських школярів на Закарпатті, схиляючи їх до збройних нападів. Після запобігання різанині в Буштині та стрілянини в Чопі влада регіону ініціювала масштабну перевірку безпеки та закликала батьків до пильності.

21 квітня російські війська скерували безпілотники по території агропідприємства, унаслідок чого була пошкоджена сільгосптехніка та будівлі. Постраждалих внаслідок атаки немає.