Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.

Внутрішні сили безпеки ХАМАСу заявили про проведення спеціальної операції проти озброєних угруповань у районі Батн-аль-Самін. За їхніми словами, противник намагався викрасти людей за наказом Ізраїлю, але потрапив у засідку.

Заступник генерального прокурора США Тодд Бланш заявив, що розгляд справи про секс-торгівлю навколо Джеффрі Епштейна офіційно завершено. Попри оприлюднення мільйонів сторінок архіву, прокурори не бачать підстав для нових судових процесів проти ймовірних спільників.

У неділю центр Праги заповнили десятки тисяч протестувальників, які висловили солідарність із президентом Петером Павелом. Глава держави вступив у відкритий конфлікт із урядом через відмову призначати міністра з радикальними поглядами.

Під час офіційного візиту до Китаю Кір Стармер підкреслив необхідність тіснішого союзу з європейськими країнами у безпековій сфері. Лондон розглядає можливість участі у нових ініціативах ЄС, попри розбіжності у фінансових питаннях після Brexit.

Під час виступу в елітному клубі Alfalfa Дональд Трамп знову порушив питання розширення американських кордонів. Як повідомляє The Washington Post, президент жартував про те, що Канада має стати наступним штатом США, а Гренландія об’єктом великої торгівельної угоди.