Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
Пожежа повністю знищила продукцію, яку готували для відправки у магазини по всій Україні.
Уранці 4 серпня російські окупанти атакували безпілотником територію одного з медичних закладів у центральній частині Херсона. Унаслідок удару постраждали дві працівниці лікарні.
У межах розслідування вибухів на полігоні у Хмельницькій області слідчі розглядають дві версії події, серед яких є диверсія.
У тимчасово окупованому Севастополі російський військовослужбовець відкрив вогонь по своїх колегах, а згодом напав на мирних жителів. Унаслідок стрілянини загинули четверо людей, троє з яких – цивільні.
На Хмельниччині 58-річному директору центру вивчення іноземних мов повідомили про підозру у розбещенні двох неповнолітніх учениць. Правоохоронці вважають, що під час занять він вчиняв розпусні дії щодо дівчат віком 13 та 14 років.