Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
Президент України підписав низку указів про нагородження військовослужбовців, які очолюють найбільш результативні підрозділи ударних дронів. Церемонія відбулася на тлі обговорення майбутніх етапів технологічного протистояння з ворогом.
Президент України підписав указ про призначення Михайла Бродовича на посаду очільника дипломатичної місії в Грузії. Це призначення є знаковим, оскільки повноцінного посла в Тбілісі не було з 2022 року, коли країну залишив попередній представник Ігор Долгов.
В Європейському Союзі набули чинності нові обмежувальні заходи щодо російських дипломатів, ухвалені в межах 19-го пакета санкцій. Вже 25 січня дипломатичний корпус Росії обмежений у свободі пересування Шенгенською зоною.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із жорстким застереженням до європейських законодавців. Він назвав ідею самостійної оборони Європи ілюзорною та закликав зберігати міцний союз зі Сполученими Штатами.
Бюро з захисту Конституції Латвії повідомило про посилення загрози з боку Росії. У щорічному звіті за 2025 рік зазначається, що ризики безпеки, що походять від Москви, помітно зростають у всій Європі.