Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
Принцеса Уельська Кейт повідомила, що за 24 години піднялася на три найвищі вершини Великої Британії. Благодійний виклик вона присвятила збору коштів для The Royal Marsden Cancer Charity, яка підтримує лікарню, де вона проходила лікування від раку.
Власниця нового будинку у Нижній Саксонії заявила, що після виїзду орендарів з України не дорахувалася кухні, сантехніки, теплового насоса, системи теплої підлоги тощо.
Колишній президент США Джо Байден використав промову на гала-вечорі демократів, щоб атакувати Дональда Трампа напередодні проміжних виборів. Серед його головних претензій були проєкти Трампа у Вашингтоні, відносини з Путіним і політика щодо НАТО.
Глава РФ Володимир Путін визнав черги на АЗС та дефіцит окремих марок бензину, попри максимальне завантаження нафтопереробних заводів та використання накопичених резервів.
Іракська влада провела серію антикорупційних рейдів перед очікуваним візитом прем’єра Алі аль-Заїді до Вашингтона. За даними держмедіа, серед затриманих – депутати, посадовці та щонайменше один представник Міністерства нафти.