Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України
Джерело: Ярослав Железняк
5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.
Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.
Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.
Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.
Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.
ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.
На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.
Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.
Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.
- Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
- У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.
У Тернополі ввечері 18 жовтня сталася стрілянина у сквері на вулиці Лепкого поблизу школи №21. Чоловік, який, імовірно, перебував у стані сп’яніння, вистрілив у неповнолітнього перехожого. Потерпілого доправили до лікарні, а стрільця затримали.
Після балістичної атаки на Київ у двох районах столиці попередньо зафіксували влучання в будівлі.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама заявив про втручання іноземних сил, зокрема Росії та Ірану, в антиурядові протести у країні.
У Тернопільській області внаслідок російських атак без електропостачання залишилися майже 19 тисяч споживачів у 89 населених пунктах.
Німеччина продовжуватиме надавати Україні фінансову допомогу доти, доки не буде досягнуто прийнятної мирної угоди з Росією, запевнив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль.