Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

Джерело: Ярослав Железняк

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Як повідомив начальник Чернігівської обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус, уночі російські війська атакували місто Мену Корюківського району Чернігівської області безпілотниками типу “Гербера”.

Українська делегація безпечно дісталася до окупованих Олешок для проведення гуманітарної місії. Омбудсман Дмитро Лубінець оприлюднив перші кадри з міста.

Російський суд незаконно засудив громадянку України кримську татарку Діану Гаврилюк (Абдурашитову) за звинуваченням у “держзраді” й призначив їй покарання – 12 років і 6 місяців у колонії.

Комітет Senate Majority PAC, який підтримує кандидатів від Демократичної партії на виборах до Сенату США, уперше вирішив профінансувати рекламу в Південній Кароліні. На цифрову кампанію планують витратити 750 тисяч доларів.

Президент України Володимир Зеленський підписав укази, якими впровадив санкції проти російських компаній та осіб, що залучені до створення супутникової системи зв’язку “Рассвєт”, а також проти 39 суден російського тіньового флоту.