Дмитра Кулебу звільнили з посади глави МЗС України

5 вересня народні обранці проголосували за звільнення міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

Підтримали звільнення міністра 240 нардепів, 45 утримались, 44 не голосували і ще один нардеп був проти.

Железняк додав, що Кулеба не прийшов до Верховної Ради, аби відзвітувати про свою роботу перед нардепами.

Зауважимо, що Дмитро Кулеба написав заяву про відставку напередодні, 4 вересня. Того ж дня парламентарі й повинні були голосувати за це, однак його в останній момент відклали.

Дмитро Кулеба очолює українське МЗС з 4 березня 2020 року.

ЗМІ припускають, що причиною звільнення Кулеби стало те, що він не зміг домовитись з західним партнерами про атаки іноземним озброєнням по цілях на території РФ.

На початку тижня голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив , що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”.

Того ж до Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від кількох посадовців.

Так, написали заяви три міністри: Олександр Камишін (стратегічні галузі промисловості), Денис Малюська (юстиція) та Руслан Стрілець (екології). Також заяву подав голова Фонду держмайна Віталій Коваль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.
У Державному департаменті США високо оцінили роботу Дмитра Кулеби на посаді міністра закордонних справ України, наголосивши на його ключовій ролі в зміцненні міжнародної підтримки України.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган на Генеральній асамблеї ООН заявив, що так звана “глобальна політика гендерної нейтралізації” перетворилася на кампанію проти сімей і дітей. Він закликав протиставити їй захист традиційної сім’ї.

22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.

Українська тенісистка Олександра Олійникова після перемоги в першому колі турніру WTA 500 у Сінгапурі звернулася до міжнародної аудиторії із закликом поширювати інформацію про гуманітарну ситуацію в окупованих Олешках.

Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.

Петро Порошенко запропонував перерозподілити у проєкті державного бюджету на 2027 рік щонайменше 500 млрд грн на користь Сил оборони. Серед його пропозицій – скорочення низки цивільних програм, індексація грошового забезпечення військових і передача 30% військового ПДФО безпосередньо бригадам.