До 13 жовтня Латвія депортує 841 громадянина Росії: вони не подали заяву на мовний іспит

Джерело: LSM

Три роки тому Сейм Латвії вніс зміни до Закону про імміграцію, зобов’язавши громадян Росії, які проживають у країні, підтвердити знання латиської мови на рівні A2. У 2023 році лише 46% осіб із цієї категорії змогли успішно скласти мовний іспит. Решті було надано дворічний термін для виконання вимог, який незабаром спливає. Згідно з оновленнями Закону про імміграцію 2024 року, термін подачі документів для 841 громадянина Росії вже минув. Управління у справах громадянства та міграції (PMLP) надіслало цим особам листи з вимогою покинути Латвію до 13 жовтня.

Співробітники Імміграційної служби Державної прикордонної охорони відвідують громадян Росії, які не подали документи для отримання права на перебування в Латвії. У більшості випадків виявляється, що такі особи вже залишили країну. Однак, якщо когось знаходять на місці, на них накладають адміністративний штраф і розпочинають процедуру депортації. За словами Гатіса Ружі, керівника Ризького управління Державної прикордонної охорони, у таких випадках особу можуть затримати та помістити до центру для іноземців або дозволити залишатися за місцем проживання до завершення процедури, враховуючи гуманні обставини, наприклад, тривале проживання в Латвії чи наявність власного житла. Після цього інформація передається до PMLP, яке вирішує, чи буде застосована добровільна виїзна процедура, чи примусова депортація.

Зміни до Закону про імміграцію, ухвалені три роки тому перед парламентськими виборами, стосувалися громадян Росії, які раніше мали громадянство чи статус негромадянина Латвії. Згодом закон доповнили, дозволивши особам цієї групи довше вивчати мову та складати іспит – ще два роки. За даними керівниці PMLP Майри Розе, у цій групі налічується 3871 особа, для яких збережено всі соціальні гарантії. Наразі зростає кількість тих, хто повторно намагається скласти мовний іспит, деякі роблять це навіть вісім разів.

Анта Лазарева, керівниця відділу перевірки знань державної мови Державного агентства розвитку освіти (VIAA), зазначила, що багато хто відвідує курси латиської мови, організовані Державним агентством зайнятості та Міністерством культури. Проте результати іспитів залишаються невтішними: цього року лише 30% із 700 осіб, які складали іспит, змогли його пройти. Найбільша кількість учасників очікується у 2026 році, коли закінчиться продовжений термін для здачі іспиту та проходження перевірки безпеки. За даними PMLP, у першій половині наступного року терміни спливають для значної кількості осіб: у січні – 410, у лютому – 462, у березні – 821, у квітні – 1158, у травні – 548.

Загалом зміни до Закону про імміграцію торкнулися 25,3 тисячі громадян Росії. Більшість із них – 16 тисяч – отримали статус постійного резидента Європейського Союзу. Близько тисячі осіб отримали тимчасові посвідки на проживання, переважно на підставі возз’єднання сім’ї або, рідше, працевлаштування. Водночас 2,6 тисячі осіб залишили Латвію самостійно. За словами державного секретаря Міністерства внутрішніх справ Дмітрія Трофімова, приблизно 60 осіб перебувають у процесі депортації через невідповідність вимогам закону чи неподання документів.

Деякі громадяни Росії не виконали вимог і не відреагували на заклики добровільно покинути країну. У таких випадках ухвалюється рішення про примусову депортацію. Наразі депортовано 10 осіб, яким дозволяють зібрати речі та, за погодженням із російською стороною, доставляють до кордону або дозволяють вилетіти. Один із громадян Росії, 74-річний Микола, розповів, що живе в Латвії 37 років, працює механіком у Ризі, але не опанував латиську мову, покладаючись на російську. Зараз він відвідує мовні курси, але вже двічі не склав іспит. На запитання про ризик депортації він зазначив, що не приділяє цьому особливої уваги, адже його сім’я працює на благо Латвії, і він не розуміє, чому мав би залишити країну.

Для приблизно 2 тисяч громадян Росії іспит із латиської мови необхідно скласти до кінця вересня, без можливості продовження терміну. Для 841 особи, які не подали заявку на іспит, термін уже минув, і їм наказано покинути Латвію до середини жовтня. За словами Майри Розе, деякі особи дізнаються про проблему лише після припинення виплат пенсій, коли з’ясовується, що їхня посвідка на проживання втратила чинність через невиконання вимог закону.

Державна служба безпеки зазначила, що Росія тривалий час використовувала недостатні знання латиської мови серед російськомовного населення Латвії для утримання їх у своєму інформаційному просторі, що сприяє реалізації її інтересів. Прикладом є випадок із громадянином Росії Василієм Москальоновим, якому відмовили в посвідці на проживання через невідповідність вимогам закону. Він повернувся до Росії, де пропагандистські медіа використали його історію, стверджуючи, що причиною відмови була його позиція щодо війни в Україні, хоча насправді він не подав необхідних документів.

Паралельно з мовними іспитами всі громадяни Росії проходять перевірку безпеки. За останні два роки було виявлено 327 осіб, які становлять потенційний ризик для національної безпеки Латвії, і їм відмовлено в посвідках на проживання. Сімох громадян Росії внесли до так званого “чорного списку” за рекомендацією Державної служби безпеки.

Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).

Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.

Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.

Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.

1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.