До ПЦУ вже перейшло 1,5 тисячі релігійних громад Московського патріархату

Джерело: Державна служба України з етнополітики та свободи у відповідь на запит interfax-Україна

Державна служба України з етнополітики та свободи поінформувала, що від 2018 року, з часу створення ПЦУ, підпорядкованість у канонічних та організаційних питаннях релігійним центрам (управлінням) ПЦУ змінили 1 502 релігійні громади УПЦ МП.

Зокрема у 2018 році перейшло дві релігійні громади МП; у 2019 році – 319 громад; у 2020 році – 30; у 2021 році – 25; у 2022 році – 496; у 2023 році – 471. Тоді як з початку 2024 року перейшло вже 159 громад.

Одначе, у відомстві нині не володіють інформацією щодо кількості ліквідованих релігійних організацій МП.

Згідно зі звітом про мережу релігійних організацій, станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонувало 10 919 релігійних організацій МП, з яких 51 релігійний центр/управління, до яких входить 10 586 громад (6 037 із них юридичні особи) і 214 монастирів (104 жіночі та 110 чоловічі); 34 братства; 17 духовних навчальних закладів (11 середніх і шість вищих).

Щодо ПЦУ, то станом на 1 січня 2024 року в Україні функціонувало 8 295 релігійних організацій, із яких 56 релігійних центрів/управлінь, до яких входить 8 075 громад (3 400 із них – юридичні особи) і 87 монастирів; 16 братств; 26 духовних навчальних закладів (13 середніх і 13 вищих).

Заборона УПЦ МП

20 серпня українські нардепи у другому читанні проголосували за проєкт закону № 8371 щодо заборони діяльності на території України релігійних організацій, зокрема пов’язаних з РФ (заборона УПЦ МП).

Підтримали проєкт закону 265 народних обранців. Зокрема:

Слуга народу – 173
Європейська Солідарність – 25
Голос – 18
Батьківщина – 17
Довіра -11
Позафракційні – 11
За майбутнє – 9
Платформа за життя та мир – 1
Відновлення України – 0

Проти проголосували 29 народних обранців, ще четверо утримались, а 24 не голосували зовсім.

Своєю чергою, депутатська група “Платформа за життя та мир” у Верховній Раді України виключила зі свого складу нардепа Юрія Загороднього. Причиною стало його голосування за закон, що забороняє діяльність релігійних організацій, пов’язаних із Росією, зокрема УПЦ МП.

Законопроєкт, відтак і заборона московської церкви в Україні, набере чинності через 30 днів з моменту опублікування.

Утім, громади УПЦ МП матимуть 9 місяців, аби розірвати зв’язки з РПЦ.

Додамо, що законопроєкт розробили за ініціативи Президента України Володимира Зеленського. Документ передбачає проведення релігієзнавчої експертизи організацій щодо їхньої підлеглості центрам впливу у РФ. У разі виявлення порушень, релігійна організація отримає припис для їх усунення, а подальше рішення про її заборону буде ухвалюватися в судовому порядку.

У січні 2023 року, у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт щодо діяльності в Україні релігійних організацій (№ 8371). Почати його розгляд вдалось лише через 10 місяців – у жовтні 2023 року в першому читанні заборону УПЦ (МП) підтримали 267 депутатів. 5 березня 2024 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики, фіналізував документ та підготував його до другого читання.

Народний обранець Володимир В’ятрович пояснив, що означає ухвалений Верховною Радою законопроєкт про заборону РПЦ в Україні.
Міністерство культури та інформаційної політики нині працює над поверненням усіх українських святинь під державне управління. Водночас УПЦ московського патріархату досі продовжує користуватися Почаївською та Святогірською лаврами.
Після голосування за законопроєкт, який може заборонити діяльність УПЦ МП, митрополит Климент заявив, що УПЦ продовжить діяти, а будь-які спроби її заборонити можуть дискредитувати тих, хто цього прагне.