51% українців готові протестувати в разі неприйнятних поступок Росії – опитування
Джерело: Центр “Нова Європа”
Понад половина українців (51,4%) заявляють про готовність виходити на протестні акції, якщо Україна візьме на себе, на їхню думку, неприйнятні поступки під час можливих переговорів із Росією. Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”.
Водночас 44,3% респондентів не готові долучитися до протестів, а 4,4% – вагаються з відповіддю.
Як зазначається, українське суспільство зберігає вимогу щодо безпекових гарантій як передумови будь-яких переговорів.
64,9% вважають, що Україна не повинна починати діалог із Росією без гарантій безпеки з боку Західних партнерів. Показник практично не змінився з 2024 року (64,1%).
Водночас 30,7% допускають можливість переговорів навіть без таких гарантій.
Недовіра до сценарію “замороження” фронту
86,7% українців переконані, що замороження лінії фронту не зупинить Росію від нової атаки – більшість очікує повторного наступу після короткої паузи. Лише 9,5% респондентів вважають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Також респонденти відкидають ключові компроміси, які Росія традиційно висуває як умови для переговорів. Найвищий рівень неприйняття мають такі позиції:
- юридичне визнання окупованих територій російськими – 84,5%,
- скорочення Збройних сил України – 83,3%,
- надання російській мові статусу державної – 78,4%.
Помітною є тенденція до поступового зниження частки українців, які категорично відкидають можливість відмови від вступу до НАТО. Цього року такий варіант вважають абсолютно неприйнятним 41,1% респондентів, тоді як рік тому цей показник становив 48,7%, а два роки тому – 56,9%.
Водночас ставлення до перспективи членства в ЄС залишається більш жорстким: 51% опитаних заявили, що вважають неможливою відмову від євроінтеграції. Цей показник навіть перевищує торішній результат (50,7%).
Разом із тим зменшується частка респондентів, які категорично не приймають інші можливі поступки. Зокрема, знижується частка тих, хто виступає проти зменшення суми репарацій з боку Росії (58,7% порівняно з 62,2% торік), проти відмови від кримінального переслідування російського керівництва та воєнних злочинців (65% проти 68,4%), а також проти скасування санкцій (64,1% проти 64,8%).
Опитування проводилося в період з 5 по 26 листопада 2025 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів.
- Переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.