51% українців готові протестувати в разі неприйнятних поступок Росії – опитування
Джерело: Центр “Нова Європа”
Понад половина українців (51,4%) заявляють про готовність виходити на протестні акції, якщо Україна візьме на себе, на їхню думку, неприйнятні поступки під час можливих переговорів із Росією. Про це свідчать результати опитування, проведеного Info Sapiens на замовлення Центру “Нова Європа”.
Водночас 44,3% респондентів не готові долучитися до протестів, а 4,4% – вагаються з відповіддю.
Як зазначається, українське суспільство зберігає вимогу щодо безпекових гарантій як передумови будь-яких переговорів.
64,9% вважають, що Україна не повинна починати діалог із Росією без гарантій безпеки з боку Західних партнерів. Показник практично не змінився з 2024 року (64,1%).
Водночас 30,7% допускають можливість переговорів навіть без таких гарантій.
Недовіра до сценарію “замороження” фронту
86,7% українців переконані, що замороження лінії фронту не зупинить Росію від нової атаки – більшість очікує повторного наступу після короткої паузи. Лише 9,5% респондентів вважають, що замороження могло б забезпечити триваліший мир.
Також респонденти відкидають ключові компроміси, які Росія традиційно висуває як умови для переговорів. Найвищий рівень неприйняття мають такі позиції:
- юридичне визнання окупованих територій російськими – 84,5%,
- скорочення Збройних сил України – 83,3%,
- надання російській мові статусу державної – 78,4%.
Помітною є тенденція до поступового зниження частки українців, які категорично відкидають можливість відмови від вступу до НАТО. Цього року такий варіант вважають абсолютно неприйнятним 41,1% респондентів, тоді як рік тому цей показник становив 48,7%, а два роки тому – 56,9%.
Водночас ставлення до перспективи членства в ЄС залишається більш жорстким: 51% опитаних заявили, що вважають неможливою відмову від євроінтеграції. Цей показник навіть перевищує торішній результат (50,7%).
Разом із тим зменшується частка респондентів, які категорично не приймають інші можливі поступки. Зокрема, знижується частка тих, хто виступає проти зменшення суми репарацій з боку Росії (58,7% порівняно з 62,2% торік), проти відмови від кримінального переслідування російського керівництва та воєнних злочинців (65% проти 68,4%), а також проти скасування санкцій (64,1% проти 64,8%).
Опитування проводилося в період з 5 по 26 листопада 2025 року. У дослідженні взяли участь 1000 респондентів.
- Переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.
Заступник глави російського МЗС Олександр Панкін заявив, що Росія отримала запрошення взяти участь у саміті G20 на найвищому рівні, котрий відбудеться у грудні в Маямі.
Європейський Союз запровадив жорсткі торговельні санкції проти Росії чотири роки тому, змусивши естонського виробника деревини Puidukoda замінити понад половину своїх постачань ялини та сосни, переорієнтувавшись на країни Скандинавії.
Заклики російського глави Володимира Путіна до збільшення народжуваності, обмеження абортів і спроби нав’язування так званих “традиційних цінностей” не змогли змінити демографічну тенденцію в Росії, яка продовжує рухатися до глибокої кризи.
Бійці підрозділу СБС та 1-го корпусу НГУ Азов 22 квітня знищили командний пункт та місце базування Управління мобільних дій (УМД) ФСБ РФ у тимчасово окупованому Донецьку.
23 квітня країни Європейського Союзу ухвалили 20-й санкційний пакет проти Росії, котрий містить обмеження проти “тіньового флоту”, осіб та підприємств, що підтримують військово-промисловий комплекс РФ, а також закладає основу для подальшої заборони на морські послуги для постачання російської нафти.