Опитування: понад 65% жителів Німеччини проти соціальної допомоги українським переселенцям
Джерело: опитування Інституту вивчення громадської думки INSA на замовлення Bild
Переважна більшість німців виступають проти виплати соціальної допомоги українським переселенцям і за повернення чоловіків призовного віку до України.
Так, на запитання, чи мають усі українські переселенці у Німеччині отримувати допомогу, лише 17% респондентів відповіли “так”/”скоріше так”. Тоді як дві третини (66%) висловилися проти, обравши однозначне категоричне “ні”. Ще 7% заявили, що їм байдуже, тоді як 10% вагалися з відповіддю.
За даними Федерального агентства з праці Німеччини, станом на березень 2025 року правом на отримання соціальної допомоги, яку виплачують тим, хто шукає роботу або має низькі доходи, користувалися 701 тисяча українців. З них 502 тисячі — працездатні громадяни віком від 15 до 66 років. Порівняно з минулим роком їхня кількість зменшилася приблизно на 4,3 тисячі осіб.
Станом на 4 серпня кількість українських переселенців, котрі працюють і сплачують внески до фондів соціального страхування, за рік зросла приблизно на 80 тисяч — до 272 тисяч осіб.
Коаліційна угода уряду Німеччини передбачає, що українські переселенці, котрі прибули до країни після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть базових соціальних виплат, натомість підпадатимуть під дію закону про допомогу прохачам притулку.
На запитання, чи повинні українські чоловіки призовного віку, які живуть у Німеччині, повернутися до України, 62% німців відповіли ствердно. Проти виступили лише 18%. Ще 8% заявили, що їх це не хвилює, а 12% не дали відповіді.
Опитування проводилося 16–17 жовтня, у ньому взяли участь 1003 респонденти.
Раніше генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
Читайте також: «У мене виникла велика зневага до ухилянтів»: історії українських письменників з фронту
Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі. Загалом Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
Німецький політик з початку російського вторгнення виступає за надання та посилення озброєння України.
- За минулі тижні у Німеччині значно зросла кількість українців. Це сталось після того, як український уряд дозволив чоловікам віком 18-22 роки виїжджати за кордон.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.