Польський генерал запропонував «депортувати» чоловіків призовного віку на допомогу ЗСУ
Джерело: ONET
Генерал Вальдемар Скшипчак запропонував польському уряду у межах підтримки Києва депортувати всіх українських чоловіків в Україну. Він пояснив, така кількість військовопридатних чоловіків суттєво підтримала б Сили оборони у протистоянні Росії.
Це має бути ініціатива для урядів у Варшаві, Парижі, Празі та де б вони не були. Ці уряди повинні допомогти Києву їх депортувати, – зазначив польський генерал.
Натомість, як прокоментували заклик у МЗС Польщі, поки що уряд не веде “жодних робіт у цьому напрямку”.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило наплив мігрантів і переселенців до кордонів Європейського Союзу. Зокрема у листопаді 2023 року BBC з посиланням на дані Євростату повідомляло, що з початку війни з України до країн ЄС виїхало 650 тисяч чоловіків призовного віку.
Згідно з даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення Україну покинули близько 6,5 млн осіб (зокрема жінок і дітей). Напередодні російського вторгнення Україну населяло приблизно 42 мільйони осіб.
Читайте також: «У мене виникла велика зневага до ухилянтів»: історії українських письменників з фронту
Зауважимо, стало відомо, що від загальної кількості українців, що перебувають під тимчасовим захистом ЄС, найбільше жінок – 46,1%. Натомість кількість дітей — 33,2%, тоді як кількість дорослих чоловіків-переселенців досягає 20,7%.
Також кожен п’ятий дорослий біженець з України, що перебувають у Польщі, є чоловіком. Це випливає з даних дослідження, опублікованого Національним банком Польщі.
У грудні 2023 року депутат Бундестагу від партії ХДС з оборонної та зовнішньої політики Родеріх Кізеветтер зауважив, що лише у Німеччині зараз перебуває “до десяти дивізій” українських чоловіків, котрі можуть допомогти своїй країні у війні проти РФ. Так, лише у Німеччині офіційно проживає близько 190 тисяч чоловіків з України призовного віку.
Німецький політик з початку російського вторгнення виступає за надання та посилення озброєння України.
- В Україні триває загальна мобілізація, і права тих, хто не виконує бойові завдання, можуть обмежити, повідомив голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім.
- Міністр оборони Рустем Умєров заявив, що про повну демобілізацію може мовитися виключно після закінчення війни.
- Згідно з оновленим законодавством у Польщі, під час війни або мобілізації ухилянтам загрожуватиме від трьох років позбавлення волі. Нова позначка “НЕГАЙНО” у приписній картці означає, що мобілізований має з’явитися до місця явки протягом шести годин з моменту отримання повістки.
- 26 лютого президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт щодо демобілізації строковиків. Раніше цього ж дня йому на підпис направили проєкт закону, котрий стосується військовослужбовців, які закінчили строкову службу у 2024 році та перебувають на службі під час дії воєнного стану.
- 11 квітня народні обранці у другому читанні ухвалили проєкт закону про мобілізацію в Україні.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.