Долученість до спільної справи: як 96-річна Валентина Павлівна продовжує донатити на ЗСУ
Джерело: Таня Ларіонова/Instagram
Валентина Павлівна, 96-річна мешканка будинку для літніх людей, стала прикладом для багатьох, продовжуючи надихати своєю небайдужістю та відданістю благодійним ініціативам. Історію небайдужої громадянки оприлюднила волонтерка Таня Ларіонова.
Раніше Валентина Павлівна регулярно робила донати через банк.
Та нині, через певні обставини жінка не має такої можливості. Та це не стало на заваді її прагненню допомогти Силам оборони.
Замість того, щоб зупинитися, вона виписує збори, котрі бажає підтримати, і просить знайомих або працівників закладу допомогти передати її внески.
За словами Валентини Павлівни, навіть ця маленька справа дає їй відчуття залученості та важливості своєї участі у спільну перемогу.
Переглянути цей допис в Instagram
Додамо, приватні пожертвування на підтримку військових зусиль України цього року суттєво скоротилися. Благодійні організації повідомляють про зменшення внесків через економічні труднощі та втому населення від війни.
Так, фонд Сергія Притули, який у 2022 році зміг залучити кошти для придбання супутника для української армії, цього року зазнає труднощів зі збором необхідних сум. Пожертви на його платформу впали приблизно на 20%. Притула додав, що для досягнення аналогічних результатів зараз потрібно працювати значно більше.
Серед інших благодійних організацій, які відчули зниження активності донорів, – фонд “Повернись живим”. Найбільша військова благодійна організація в Україні заявила про скорочення пожертв приблизно на 15%.
Ще одна неурядова організація, Reactive Post, повідомила, що цього року отримала на 40% менше пожертвувань порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Водночас “Армія SOS”, яка збирає кошти на оборонне програмне забезпечення, зафіксувала десятикратне зменшення пожертвувань.
На думку волонтерів, основними причинами такого спаду стали економічні труднощі, зокрема зростання цін і підвищення податків. Як приклад, минулого літа, коли в Україні почалися відключення електроенергії, громадяни надавали перевагу купівлі генераторів, а не підтримці армії.
Згідно з опитуванням Фонду Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, більше третини українців цього року скоротили обсяги своїх пожертвувань порівняно з попереднім роком.
Деякі волонтери зазначають, що люди пристосувалися до війни, сприймаючи її як віддалену від щоденного життя. Своєю чергою, це впливає на готовність підтримувати армію. Також частина громадян вирішує допомагати напряму своїм знайомим або рідним на фронті, оминаючи волонтерські організації.
Представники українських військових підрозділів підтверджують повільний темп зборів коштів. За словами Ірини Шевченко, речниці одного з батальйонів на Донеччині, найвищий рівень пожертвувань спостерігався у рік повномасштабного вторгнення, після чого відбувалося їхнє поступове зменшення.
- Хіп-хопгурт “Курган і Агрегат” під час благодійного туру Європою зібрав понад 14 мільйонів гривень на потреби Сил Оборони.
Поблизу Радомишля на Підкарпатті відкрили навчальний полігон “Ліпа” для української армії, побудований Королівством Норвегія. Польща є країною-господарем полігону, котрий також буде також місцем обміну українським досвідом у протидії російським безпілотникам.
Ввечері 1 жовтня російські війська вдарили по центральній частині міста Балаклія. Ракета влучила в землю біля житлової п’ятиповерхівки.
Експорт російської пшениці у липні–вересні 2025 року знизився на 29 % у річному вимірі – до 10,9 млн тонн. На цьому тлі прогноз постачань пшениці на зовнішні ринки у 2025 році зменшено до 43,4 млн тонн, зазначили у Службі зовнішньої розвідки України.
1 жовтня через російський обстріл енергетичної інфраструктури у Київській області в місті Славутич на об’єктах ДСП “Чорнобильська АЕС” виникла надзвичайна ситуація.
На Харківщині повернули до використання угіддя площею понад 1,7 тисячі гектарів. Станом на сьогодні це найбільша ділянка, розмінована оператором протимінної діяльності у межах державної програми компенсації вартості розмінування агроземель.