Долученість до спільної справи: як 96-річна Валентина Павлівна продовжує донатити на ЗСУ

Джерело: Таня Ларіонова/Instagram

Валентина Павлівна, 96-річна мешканка будинку для літніх людей, стала прикладом для багатьох, продовжуючи надихати своєю небайдужістю та відданістю благодійним ініціативам. Історію небайдужої громадянки оприлюднила волонтерка Таня Ларіонова.

Раніше Валентина Павлівна регулярно робила донати через банк.

Та нині, через певні обставини жінка не має такої можливості. Та це не стало на заваді її прагненню допомогти Силам оборони.

Замість того, щоб зупинитися, вона виписує збори, котрі бажає підтримати, і просить знайомих або працівників закладу допомогти передати її внески.

За словами Валентини Павлівни, навіть ця маленька справа дає їй відчуття залученості та важливості своєї участі у спільну перемогу.

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

Допис, поширений Таня Ларіонова (@tanya_lar)

Додамо, приватні пожертвування на підтримку військових зусиль України цього року суттєво скоротилися. Благодійні організації повідомляють про зменшення внесків через економічні труднощі та втому населення від війни.

Так, фонд Сергія Притули, який у 2022 році зміг залучити кошти для придбання супутника для української армії, цього року зазнає труднощів зі збором необхідних сум. Пожертви на його платформу впали приблизно на 20%. Притула додав, що для досягнення аналогічних результатів зараз потрібно працювати значно більше.

Серед інших благодійних організацій, які відчули зниження активності донорів, – фонд “Повернись живим”. Найбільша військова благодійна організація в Україні заявила про скорочення пожертв приблизно на 15%.

Ще одна неурядова організація, Reactive Post, повідомила, що цього року отримала на 40% менше пожертвувань порівняно з аналогічним періодом 2023 року. Водночас “Армія SOS”, яка збирає кошти на оборонне програмне забезпечення, зафіксувала десятикратне зменшення пожертвувань.

На думку волонтерів, основними причинами такого спаду стали економічні труднощі, зокрема зростання цін і підвищення податків. Як приклад, минулого літа, коли в Україні почалися відключення електроенергії, громадяни надавали перевагу купівлі генераторів, а не підтримці армії.

Згідно з опитуванням Фонду Ілька Кучеріва та Центру Разумкова, більше третини українців цього року скоротили обсяги своїх пожертвувань порівняно з попереднім роком.

Деякі волонтери зазначають, що люди пристосувалися до війни, сприймаючи її як віддалену від щоденного життя. Своєю чергою, це впливає на готовність підтримувати армію. Також частина громадян вирішує допомагати напряму своїм знайомим або рідним на фронті, оминаючи волонтерські організації.

Представники українських військових підрозділів підтверджують повільний темп зборів коштів. За словами Ірини Шевченко, речниці одного з батальйонів на Донеччині, найвищий рівень пожертвувань спостерігався у рік повномасштабного вторгнення, після чого відбувалося їхнє поступове зменшення.

4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46. 

Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах. 

Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.

Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.