Другий за величиною НПЗ Росії зупинив 40% потужностей після нового удару БпЛА
Джерело: Reuters
Нафтопереробний завод “Кірішнафтооргсинтез” у Ленінградській області РФ зупинив роботу найпотужнішої установки переробки нафти після удару безпілотника 4 жовтня, повідомляють два джерела в галузі.
Внаслідок цього завод, який займає друге місце в Росії за обсягами переробки нафти, втратив 40% потужностей — 22,8 тисячі тонн на добу. За словами джерел Reuters, внаслідок пожежі пошкоджена установка АВТ‑6, і на її ремонт знадобиться не менше ніж 3–4 тижні.
Переробивши торік 17,5 млн тонн нафти, або майже 7% від загального обсягу переробки на НПЗ, НПЗ потрапив під наліт БпЛА вдруге за місяць. 14 вересня на заводі також виникла пожежа, і була зупинена інша установка — АТ‑6, що забезпечувала 38% його потужності.
Наразі, за словами джерел Reuters, НПЗ повертає її в роботу і планує збільшити завантаження інших установок — на 15% вище їхньої номінальної потужності. Це, як очікують співрозмовники агентства, дозволить заводу зберегти близько 70% переробки нафти (приблизно 40 тисяч тонн на добу).
“Кірішнафтооргсинтез” став четвертим російським НПЗ, який постраждав від українських ударів у жовтні. У вересні щонайменше чотири НПЗ повністю або частково зупиняли роботу через БПЛА. Серед них — Новокуйбишевський НПЗ і Рязанський НПЗ, який постачає пальне, зокрема, московському регіону.
Через дефіцит бензину, який охопив регіони від Далекого Сходу до Центральної Росії, влада РФ готується почати його імпорт з Китаю, Сінгапуру та Південної Кореї, а також збільшити закупівлі в Білорусі. Попри те, що вивезення бензину й ДП з країни вже заборонено, існує ризик подальшого погіршення ситуації з пальним, попереджав наприкінці вересня віцепрем’єр‑міністр РФ Олександр Новак.
Своєю чергою, адміністрація Дональда Трампа має намір допомогти ЗСУ розширити удари по російських енергооб’єктах, повідомляли раніше джерела NBC News у Білому домі. За даними Financial Times, нові заходи мають допомогти українським військовим краще визначати місця розміщення засобів ППО і наметити маршрути ударів, що дозволить підвищити ефективність безпілотників і ракет далекої дії.
Додамо, у ніч на 6 жовтня на території Туапсинського нафтопереробного заводу, що належить компанії “Роснефть”, сталася пожежа після падіння уламків безпілотника. За даними оперативного штабу Краснодарського краю РФ, загоряння почалося у приміщенні охорони.
Тоді як, Генштаб підтвердив, що Сили оборони 6 жовтня уразили об’єкти російського військово-промислового комплексу російських військ та термінал перевалки нафти у тимчасово окупованому Криму.
- У ніч на 4 жовтня Сили оборони уразили низку важливих об’єктів та цілей агресора. Серед них НПЗ, корабель, озброєння, командний пункт.
- Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
- Далекобійні дрони ЦСО “А” СБУ вразили нафтопереробний завод “Орськнафтооргсинтез” в Оренбурзькій області РФ. Відстань до цілі — 1400 кілометрів.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.