Дуда: Перспектива вступу України до НАТО є абсолютно реальною

Джерело: PAP

13 вересня президент Польщі Анджей Дуда запевнив, що перспектива вступу України до НАТО є абсолютно реальною. Він повідомив, що обговорюватиме питання із союзниками на сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Дуда взяв участь в обговоренні з президентом Литви Ґітанасом Науседою “Архітектура безпеки в регіоні після 24 лютого 2022 року. Особлива роль Польщі та Литви в контексті агресії РФ проти України”.

Відповідаючи на питання про саміт НАТО у Вільнюсі, глава Польщі нагадав, що раніше він говорив з президентом Володимиром Зеленським про перспективу вступу України до НАТО.

Від самого початку, звичайно, ми розуміли, що це дуже складне питання…Продовжується війна, і ми всі чудово усвідомлювали, що не може обговорюватися прийняття України як повноправного члена НАТО в цей момент.

Він додав, що через статтю 5 Північноатлантичного договору, тобто зобов’язання колективної оборони, прийняття України до Альянсу на даному етапі означало б приєднання НАТО до війни проти РФ. Як він зазначив, “ідея полягала в тому, щоб відкрити двері до НАТО для України, тобто тримати ці двері відчиненими і не дати РФ зачинити їх”.

Саме у Вільнюсі Україна отримала офіційне запрошення до вступу в НАТО. Дуда пояснив, що запрошення від Альянсу вже означає, що запускається шлях ратифікації, тобто “відбувається ратифікація прийому до НАТО окремими країнами-членами”.

Читайте також: Нещодавно на українсько-польському кордоні пройшла секретна військова нарада командування НАТО із Залужним, — The Guardian

Лідер Польщі запевнив, що Варшава і надалі підтримуватиме Україну.

Безумовно, разом з президентом Ґітанасом Науседою ми будемо підтримувати Україну в її прагненні якнайшвидше стати на цей шлях ратифікації, — наголосив він.

Зауважимо, 11 липня Генеральний секретар Єнс Столтенберг зазначив, що НАТО надсилає “сильний, об’єднаний і позитивний сигнал” Україні після того, як країни-члени погодилися, що її майбутнє залежить від Північноатлантичного альянсу.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.