Два маркери в крові виявились точнішими за холестерин у прогнозі серцевих хвороб — дослідження

Комбінація двох біомаркерів — аполіпопротеїну B (apoB) та ліпопротеїну (а) — може значно точніше за традиційний рівень холестерину передбачити ризик серцево-судинних захворювань. До такого висновку дійшли дослідники з Технологічного університету Чалмерса у Швеції та Гарвардського університету у США, провівши найбільше дослідження такого роду. Їхні результати опубліковані на порталі EurekAlert.

Хвороби серця й судин, за даними ВООЗ, залишаються головною причиною смертності у світі. При цьому більшість випадків можна попередити завдяки ранній діагностиці ризиків і зміні способу життя — зокрема, відмові від куріння, здоровому харчуванню та фізичній активності.

Науковці проаналізували дані понад 200 тисяч учасників британського біобанку, які на початку дослідження не мали серцево-судинних захворювань, і спостерігали за ними впродовж до 15 років. Згодом основні висновки були підтверджені в окремій когорті зі Швеції. Результати показали, що рівень apoB — білка, який входить до складу “поганих” ліпопротеїнів, здатних накопичуватися на стінках судин, — є найточнішим предиктором майбутніх серцевих нападів. У кожному 12-му випадку стандартні тести на холестерин занижували реальний ризик. Це особливо критично, оскільки від 20 до 40% таких подій закінчуються летально.

Окрім apoB, значущим фактором ризику виявився ліпопротеїн (а) — генетично зумовлений тип ліпопротеїну, рівень якого у невеликої частини населення може бути надзвичайно високим. Це істотно підвищує ймовірність серцево-судинних ускладнень. Автори роботи наголошують: обидва показники — apoB і ліпопротеїн (а) — варто включити до стандартного скринінгу.

На відміну від загального холестерину, який лише побічно вказує на кількість небезпечних частинок у крові, новий підхід дає змогу оцінити саме число ліпопротеїнів, що сприяють утворенню атеросклеротичних бляшок. “Це простий і недорогий аналіз, доступний уже зараз у більшості комерційних лабораторій”, — зазначив один з авторів дослідження, доцент Кліменс Віттенбекер.

• Нове дослідження показало, що на Міжнародній космічній станції практично відсутні природні мікроби з ґрунту та води, які важливі для підтримки імунної системи людини.