Два роки тому «Прямий», «Еспресо» і «5 канал» вимкнули з цифрової мережі Т2
Джерело: “Прямий”
4 квітня 2022-го, “Прямий”, “5 канал” та “Еспресо” відключили з цифрової мережі Т2 і запустили на цих частотах трансляцію телемарафону.
Зокрема телеканали цілодобового мовлення вимкнули з мережі ЦНТ невдовзі після ухвалення рішення, згідно з яким вони були змушені співпрацювати з усіма іншими національними інформаційними каналами.
Низка посадовців заявили, що назвали приводом для відключення каналу стало рішення РНБО датоване 18 березня щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану.
У рішенні йшлося про створення інформаційного марафону “шляхом об’єднання усіх загальнонаціональних телеканалів”. При цьому, яким чином забезпечувати таку “інформаційну політику” і чи слід для цього вимикати якісь канали, ні глава держави, ні РНБО, ні Нацрада не пояснили.
Невдовзі журналісти “Прямого” та “5 каналу” оприлюднили відкритий лист через незаконне відключення Концерном РРТ мовлення обох каналів. У документі зазначалося, що телеканали дотримуються принципу єдиної державної інформаційної політики, а левову частку ефірного часу передали спільному загальнонаціональному марафону, виконуючи відповідний указ президента.
У травні 2022 року на засіданні комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики журналісти “Еспресо” спробували з’ясувати, хто та за чиєю вказівкою відключив канал.
Тоді Національна рада з питань телебачення і радіомовлення заявила, що до відключення телеканалів не має жодного стосунку, це не їхня функція і вони займаються лише моніторингом, а також, що на Т2 транслюється не тільки єдиний телемарафон.
Своєю чергою, Міністерство культури також запевнило, що не ухвалювало рішень про відключення каналів, бо це не їхня компетенція.
За словами представника Держспецзв’язку, рішення приймала РНБО. Натомість представник РНБО заперечив цю інформацію, зазначивши, що в рішенні РНБО немає нічого про відімкнення каналів.
Уже 15 серпня Рада бізнес-омбудсмана поінформувала, що рішень про припинення трансляції телеканалів “Еспресо”, “Прямого” і “5 каналу” не існує.
Тим часом “Медіарух” і Комісія журналістської етики закликали президента України Володимира Зеленського втрутитися в ситуацію з вимкненням інформаційних каналів з цифрового ефіру та пояснити причини таких дій концерну РРТ. Окрім того, на підтримку телеканалів до президента Зеленського звернулися понад 150 представників української наукової та культурної інтелігенції і навіть депутати польського сейму та сенатори Польщі.
У липні на сайті Кабінету Міністрів України була зареєстрована петиція про повернення в цифровий етер “Еспресо”, “5 каналу” та “Прямого”, яка за місяць набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів.
15 серпня уряд переадресував порушені у петиції питання Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, а також Міністерству культури та інформаційної політики. Представники каналу “Еспресо” висловили обурення у відповідь на таке рішення уряду.
3 квітня 2023 року міжнародна організація “Репортери без кордонів”, яка стежить за дотриманням свободи слова у світі, закликала повернути в ефір “Еспресо”, “Прямий” та “5 канал”.
А вже у лютому 2024 року “Репортери без кордонів” закликали український уряд зупинити телемарафон “Єдині новини” для посилення плюралізму в ЗМІ.
При цьому у щорічному звіті Державного департаменту США щодо дотримання прав людини у країнах світу, який представив Ентоні Блінкен, з-поміж іншого зауважується про загрози свободі слова. Зокрема, українській владі нагадали про незаконно вимкнені з ефірного мовлення телеканали “Прямий”, “Еспресо” та “5 канал”.
- 1 квітня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №11140 “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про деякі питання висвітлення роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану” щодо удосконалення порядку висвітлення”. Народні обранці закликали скасувати фінансування телемарафону та поновити доступ журналістів до засідань парламенту.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.