У Раді пропонують скасувати фінансування телемарафону та допустити журналістів на засідання

Джерело: картка законопроєкту

1 квітня у Верховній Раді зареєстрували проєкт постанови №11140 “Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про деякі питання висвітлення роботи Верховної Ради України дев’ятого скликання в умовах дії воєнного стану” щодо удосконалення порядку висвітлення”. Народні обранці закликали скасувати фінансування телемарафону та поновити доступ журналістів до засідань парламенту.

Ініціаторами проєкту зокрема виступили: Ірина Геращенко, Софія Федина, Олексій Гончаренко, Володимир В’ятрович, Микола Княжицький, Ярослав Железняк та низка інших нардепів.

Автори документа наголосили, що своєчасне, повне та об`єктивне інформування про діяльність Верховної Ради забезпечить посилення рівня довіри до цього органу державної влади, а також збільшить можливості для взаємодії суб`єктів законодавчої ініціативи з інститутами громадянського суспільства.

Додається, що надання представникам медіа можливості бути присутніми в кулуарах Ради під час пленарного засідання дозволить більш повно і якісно інформувати суспільство про важливі зміни у правовому регулюванні суспільних відносин.

Окрім того, депутати пояснили, що існує потреба усунути фінансування з джерел, передбачених на висвітлення роботи парламенту, створення інших інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів, що оприлюднюються під час трансляції єдиних інформаційних платформ стратегічної комунікації та марафонів загальнодержавного значення, зосередивши наявні ресурси парламенту виключно на висвітленні його діяльності.

Проєктом Постанови передбачається:

1) виключити можливість фінансування створення з джерел, передбачених на фінансування висвітлення роботи Верховної Ради України, інформаційних та інформаційно-аналітичних матеріалів (у тому числі під час трансляції єдиних інформаційних платформ стратегічної комунікації та марафонів загальнодержавного значення), спрямованих на виконання рішень та нормативно-правових актів щодо реалізації єдиної інформаційної політики в умовах воєнного стану;

2) встановити, що у дні проведення відкритого пленарного засідання допуск акредитованих представників медіа (журналістів, операторів, фотокореспондентів у кількості не більше двох акредитованих представників одного медіа) до адміністративного будинку Верховної Ради України (м. Київ, вул. Грушевського, 5) здійснюється виключно до кулуарів третього поверху пленарної частини Верховної Ради України, після отримання на посту охорони комендатури охорони Верховної Ради України відповідної разової перепустки, що підлягає поверненню на зазначений пост охорони протягом цього робочого дня, але не пізніше ніж через годину після його завершення. Загальна кількість представників медіа, присутніх у день пленарного засідання у кулуарах третього поверху пленарної частини Верховної Ради України, не може перевищувати 100 осіб. Допуск акредитованих журналістів відбувається в порядку ротації;

3) забезпечити фінансування Державного підприємства “Парламентський телеканал “Рада” виключно на потреби висвітлення діяльності Верховної Ради України, її органів, депутатських фракцій (депутатських груп) та позафракційних народних депутатів України.

Своєю чергою, фінансову реалізацію ініціативи нардепи передбачають здійснити у межах видатків Державного бюджету України на 2024 рік, передбачених на зазначені цілі.

3 квітня документ направили на розгляд Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Зауважимо, у 2023 році на виробництво контенту для двох телемарафонів – “Єдині новини” та FreeДом – витратили 842,2 млн грн. Кошти витратили Мультимедійна платформа іномовлення України та “Парламентський телеканал “Рада””, які належать до сфери впливу Міністерства культури та інформаційної політики.

Нещодавно народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що з початку березня Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” вже замовило послуг зі створення інформаційних програм та аудіовізуального твору на понад 572 млн грн.

Також згідно з опитуванням, яке провів Фонд “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення громадського руху “Чесно”, більшість українців (близько 65%) вважають, що журналісти повинні мати доступ до засідань Верховної Ради навіть у період воєнного стану. Понад 57% громадян підтримують ідею онлайн-трансляцій засідань на телеканалі “Рада”.

За результатами соціологічного дослідження, 11% українців не погоджуються з ідеєю доступу журналістів до засідань, тоді як близько 14% виражають незгоду щодо необхідності трансляцій. Варто зазначити, що в цих питаннях позиції громадян усіх регіонів майже однакові.

На цей час, з огляду на запровадження воєнного стану, журналістам ускладнено доступ до приміщення парламенту, а телеканал “Рада” припинив прямі трансляції засідань. Зазначається, що ці обмеження обґрунтовуються безпековими ризиками. З усім тим, інформація про час і хід засідань стає відомою через публікації та трансляції депутатів у соцмережах.

Більшість часу засідання парламенту відбуваються в закритому режимі, що, ймовірно, стає зручним для багатьох народних обранців, аби уникнути прямого нагляду журналістів та можливості отримати коментарі від них у кулуарах.

Під час евакуаційного рейсу з Покровська Донецької області до Рівненщини у жінки почалися перейми.

У Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки спростували “передбачення” з TikTok щодо того, що війна звершиться 18 травня.

Подружжя агентів ФСБ, яке скоригувало ракети РФ на лікарню в Херсоні, засудили до 15 років ув’язнення.

Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив у четвер, 25 квітня, що ризик військових інцидентів на білорусько-українському кордоні – досить високий.

У Миколаєві сталася трагедія під час завантаження боєприпасів, внаслідок якої загинули двоє військовослужбовців Збройних Сил України, ще двоє отримали поранення. Державне бюро розслідувань (ДБР) розпочало кримінальне провадження за фактом інциденту, що стався 24 квітня 2024 року.