Ексредактор The Washington Post звинуватив власника видання Безоса у «зраді свободи слова»
Джерело: The Guardian
Колишній редактор газети The Washington Post Марко Барон заявив, що “шокований” діями власника видання, мільярдера Джефа Безоса, який вирішив змінити тематику розділу думок.
За словами Барона, такий крок звузить редакційну направленість і є “зрадою самої ідеї свободи слова”.
“Я не думаю, що (Безос) хоче мати редакційну сторінку, яка регулярно атакуватиме Дональда Трампа”, – вважає Барон.
26 лютого Безос надіслав працівникам WP електронний лист в якому повідомив про зміну фокуса редакційної частини видання. Тепер вітатимуть лише ті думки, які підтримують і захищають “особисті свободи” та “вільний ринок”, а інші думки “будуть опубліковані іншими”.
Таке рішення було розкритиковано і призвело до того, що редактор відділу думок у WP Девід Шиплі звільнився. Барон, який працював у виданні з 2012 по 2021 рік та є однією з найшанованіших фігур в американській журналістиці, також розкритикував Безоса.
“У Post існує давня традиція мати різні погляди на сторінках для думок, і це частина її спадщини. Безос підтримував це відтоді, як придбав газету, він виступав за це всередині, але його останнє рішення є справжньою зрадою спадщини Post та зрадою самої ідеї вільного висловлювання”.
Барон додав, що новинні організації традиційно дотримуються принципу свободи слова, допускаючи широкий спектр статей у розділі думок. Але рішення Безоса “діє точно навпаки” та “ганьбить свободу слова, яка є ґрунтом особистої свободи американців”.
За словами ексредактора, Безос, відколи став власником газети у 2013 році, “мінімально” брав участь у роботі редакційної сторінки розділу думок та спілкувався з її редактором “один раз на кілька тижнів”.
Тоді мільярдер вважав, що у розділі думок повинно бути “широке різноманіття думок”, а сам розділ повинен “показувати той тип дебатів, які ми бачимо у країні щоденно”. Такий підхід Безоса цінувався читачами.
“Але тепер він відступив від цього, і не просто відступив, він чітко сказав, що альтернативні думки там навіть не допускатимуть”.
Тепер Безос прагне, аби у розділі думок були представлені консервативніші чи лібертаріанські погляди.
“Він каже, що інші погляди ніколи не повинні висвітлюватись. Для мене це послання – зневага, я б сказав, неповага до поглядів інших людей”.
На думку Барона, Безос боїться “репресій” з боку президента США Дональда Трампа та його адміністрації. Цей страх торік змусив його вперше за 30 років відмовитись від підтримки одного з кандидатів у президенти.
Барон вважає, що такі кроки свідчать про те, що “Трамп мститиме своїм ймовірним політичним ворогам” додавши, що Безос завжди вважався таким у більшості саме через публікації у WP. Зараз, додав ексредактор, Безос прагне налагодити відносини з Білим домом.
Він зауважив, що кількість читачів видання може зменшитись, оскільки людям буде нецікаво отримувати читати однакові думки.
При цьому Барон зазначив, що не бачить доказів втручання Безоса у висвітленні новин і висловив сподівання, що він ніколи цього не зробить.
- Лауреатка Пулітцерівської премії Енн Тельнес оголосила про свій відхід із редакції The Washington Post. Причиною стало рішення редакції не публікувати її карикатуру, яка зображувала власника видання Джеффа Безоса серед інших мільярдерів, що кланяються статуї новообраного президента Дональда Трампа.
Триває 1297-ма доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили мільйон осіб.
НАТО готує оборонні військові заходи у відповідь на атаку російських БпЛА для зміцнення стримання на східному фланзі альянсу.
12 вересня відзначають День комп’ютерника і програміста, Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй по співпраці Південь-Південь та Міжнародний день усвідомлення. Церква сьогодні згадує священномученика Автонома.
За даними синоптиків у п’ятницю, 12 вересня, частину областей накриють дощі.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.