Ердоган сказав, що намагатиметься сприяти ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО
Джерело: Reuters
Президент Туреччини Таїп Ердоган заявив, що намагатиметься максимально сприяти парламентській ратифікації членства Швеції в НАТО, але додав, що Швеція все ще не вжила достатніх заходів щодо курдських бойовиків.
Виступаючи перед журналістами під час повернення з Казахстану в п’ятницю, 3 листопада, Ердоган сказав, що Швеція вжила певних заходів щодо протестів, організованих забороненою Робітничою партією Курдистану (РПК), а також щодо ембарго на поставки зброї Туреччині, але не щодо діяльності РПК у Швеції.
“Нашим обов’язком було подати це до парламенту на першому етапі, ми це зробили”, – сказав Ердоган журналістам у своєму літаку в суботу, 4 листопада.
Ердоган також додав, що заплановані переговори в парламенті про державний бюджет Туреччини на 2024 рік тепер матимуть пріоритет, припускаючи, що затвердження членства Швеції в НАТО може бути не швидким.
“Але ми намагатимемося максимально сприяти роботі (над ратифікацією заявки Швеції на вступ до НАТО). Ми намагатимемось демонструвати позитивні зусилля, наскільки це можливо на даний момент, якщо наші партнери ставляться до нас позитивно”.
Законопроєкт має бути схвалений парламентським комітетом у закордонних справах перед голосуванням повної генеральної асамблеї. Тоді Ердоган підпише це як закон.
- Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що впевнений у приєднанні Швеції до оборонного Альянсу, одначе, відмовився передбачити точний час, коли це станеться.
- 9 липня Таїп Ердоган та глава США Джо Байден обговорили заявку Швеції на членство в НАТО.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до НАТО.
- 24 жовтня парламент Угорщини відхилив пропозицію провести голосування стосовно заявки Швеції на вступ до НАТО, відклавши включення скандинавської країни до військового Альянсу.
Володимир Зеленський увів у дію три нові санкційні рішення РНБО, які охопили російський “тіньовий флот”, компанії та осіб, пов’язаних із “Ростехом”, а також фігурантів, яких у Києві звинувачують у поширенні російської пропаганди. Серед них – колишня прессекретарка президента Юлія Мендель.
Дипломатичний поїзд із радниками з безпеки країн ЄС та колишнім прем’єром Великої Британії Борісом Джонсоном незадовго до російської атаки залишив станцію Ягодин біля кордону з Польщею. В Укрзалізниці припускають, що саме він міг бути однією з цілей реактивного дрона.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що у разі прямого нападу Росії Варшава, на його думку, могла б доволі швидко здобути перевагу. Одним із головних факторів він назвав значно сильніші можливості у повітрі та наявність озброєння для глибоких ударів.
Російські війська протягом дня 13 вересня атакували Україну 323 ударними безпілотниками, серед яких було 14 реактивних. Сили ППО збили або подавили 310 дронів, водночас зафіксовано 10 влучань.
Британський фінтех Revolut підтвердив витік чутливої інформації частини клієнтів після того, як отримав шахрайські запити з адреси, що належала легітимному домену державного органу. Компанія заявляє, що її системи та кошти користувачів не постраждали.