Фаріон заявила, що з Львівської політехніки її звільнили за «вказівкою» з Офісу президента
Джерело: Ірина Фаріон/YouTube
Мовознавиця Ірина Фаріон вважає, що з Адміністрації президента надали “пряму вказівку” на її звільнення з Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка”.
Моє звільнення зі Львівської політехніки, на мою думку, це є пряма вказівка Адміністрації президента. Тому що тут прямо була задіяна Служба безпеки України. А навіть було задіяно і консулят, що повязано з тим, як мене швидко викинули з етерів такого собі радіо “Чикаго”, – зазначила Фаріон.
Вона назвала це “надзвичайно грубою помилкою Зеленського”, яка, “свідчить про те, що людина не виросла у політичного діяча, а іде за своїми примітивними, егоїстичними стремліннями чи уподобаннями”.
12 лютого Фаріон відмовили у поновленні на посаді професора кафедри української мови Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету “Львівська політехніка” за рішенням суду.
Раніше Фаріон зауважила, якщо програє суд в Україні щодо поновлення на посаді, звертатиметься до Європейських інстанцій. Вона пояснила, що залишає за собою право наступних судових позовів.
Вона також вважає, що нікого не ображала у своїх висловлюваннях, позаяк висловлювала свої думки.
15 листопада глава МОН Оксен Лісовий повідомив, що Львівська політехніка звільнила Фаріон. Відповідний наказ підписав ректор. Днем раніше у Львові студенти цього вишу вийшли на мітинг проти викладачки, мовознавиці та народної депутатки України VII скликання.
Акцію протесту спричинила низка скандалів, пов’язаних із Фаріон. Зокрема вона негативно висловилась про російськомовних захисників України та опублікувала дані студента з тимчасово окупованого Криму, що призвело до його арешту з боку РФ.
У відповідь на “злив” особистих даних омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до СБУ. Сама Фаріон вважала, що претензії через цю справу пов’язані зі спробою влаштувати “чергову провокацію” проти неї.
Відповідаючи на критику, Фаріон заявляла, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
- Служба безпеки України розпочала кримінальне провадження та вже призначила серію експертиз, спрямованих на вивчення висловлювань і публікацій викладачки, мовознавиці та народної депутатки України VII скликання Ірини Фаріон.
- Відповідаючи на критику, Фаріон заявила, що боротьба з російською мовою всередині держави “важливіша, ніж боротьба на нульовій позиції”.
- Омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що звернувся до СБУ через те, що мовознавиця Ірині Фаріон поширила особисті дані студента-філолога з Криму, що призвело до його арешту з боку РФ.
- Фаріон вважає, що скандал навколо “зливу” нею особистих даних студента з окупованого Криму є “черговою провокацією” проти неї.
- Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець зреагував на заяву мовознавиці Ірини Фаріон щодо російськомовних військових у лавах ЗСУ. За словами Лубінця, він вже звернувся до правоохоронних органів.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.