G7 близькі до рішення конфіскувати заморожені російські активи для України – FT
Джерело: Financial Times
За інформацію ЗМІ, країни-члени G7 наблизились до рішення щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України.
Повідомляється, що протягом останніх тижнів у G7 активізувались перемовини щодо конфіскації близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів.
Це сталось після того, як США та ЄС так і не змогли виділити Україні допомогу на загальну суму понад 100 млрд доларів.
Тому передача російських активів Україні могло б стати альтернативним джерелом фінансування для України.
У виданні зазначають, що США повідомили іншим членам “Великої сімки” про те, що знайшли спосіб вилучення російських коштів, який не порушуватиме міжнародне право.
“Члени G7 можуть конфіскувати суверенні активи Росії як контрзаходи, щоб спонукати Росію завершити агресію”, – мовиться у документі, який США надіслали іншим членам G7.
Американський посадовець сказав, що Вашингтон веде активні переговори щодо використання російських суверенних активів і вважає, що для прийняття рішення є короткий термін.
У США припускають, що обговорити це питання можна на зустрічі лідерів G7, дата якої збігається з другою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Заклики до конфіскації активів РФ стали гучнішими, оскільки в політичному консенсусі щодо додаткового фінансування для України з’явилися тріщини. Пакети допомоги на 60 мільярдів доларів і 50 мільярдів євро у Вашингтоні та Брюсселі, відповідно, не отримали схвалення цього тижня.
Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, висловив упевненість у наявності законного шляху для конфіскації активів і припустив, що Велика Британія може діяти разом із США, якщо інших союзників G7 не вдасться переконати.
Американський посадовець сказав, що юридичні дискусії G7 відображають важливість дотримання міжнародного права у відповідь на вторгнення Росії. Метою найближчих тижнів буде опрацювання всіх критичних питань, щоб G7 могла рухатися разом.
Європейські країни, зокрема Німеччина, Франція та Бельгія, неохоче пішли на такий крок, посилаючись на юридичні проблеми, такі як захист суверенних активів згідно з міжнародним правом. Основна частина державних активів Росії вартістю 300 мільярдів євро зберігається в Європі.
Та попри це, один західний посадовець сказав, що в G7 “безумовно відбувалися живі розмови” та “зростаючий консенсус” на користь використання російських суверенних активів для України.
“Це повертає до питання: чи тільки західні громадяни та казначейства повинні платити за війну, чи Кремль також повинен бути на гачку?”, – сказав він.
- 12 грудня Європейський Союз має намір запропонувати розподіляти прибутки, отримані від заморожених активів Росії в ЄС, використовуючи їх для фінансування допомоги Україні.
В Росії зростає кількість сигналів про посилення мобілізаційної готовності на тлі уповільнення набору контрактників до армії. Водночас ознак підготовки до масштабного призову резервістів наразі немає, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
4 серпня тимчасово окупована Запорізька АЕС втратила зовнішнє електропостачання. Станція близько години працювала на дизель-генераторах, котрі є резервним джерелом живлення для забезпечення ядерної та радіаційної безпеки.
В місті Херсон зафіксували на відео те, як російські окупанти за допомогою дрона цілеспрямовано переслідують цивільного чоловіка.
Коли країна прагне залучати інвестиції, повертати людей і рухатися до ЄС, вона демонструє партнерам не лише ринок чи податкові умови. Важливо й те, наскільки в ній працюють правила, чи захищені люди та як держава реагує на насильство.
У Полтавській області внаслідок російського обстрілу об’єкта критичної інфраструктури стався витік небезпечної хімічної речовини. Рятувальники вже локалізували пошкодження.