G7 близькі до рішення конфіскувати заморожені російські активи для України – FT
Джерело: Financial Times
За інформацію ЗМІ, країни-члени G7 наблизились до рішення щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України.
Повідомляється, що протягом останніх тижнів у G7 активізувались перемовини щодо конфіскації близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів.
Це сталось після того, як США та ЄС так і не змогли виділити Україні допомогу на загальну суму понад 100 млрд доларів.
Тому передача російських активів Україні могло б стати альтернативним джерелом фінансування для України.
У виданні зазначають, що США повідомили іншим членам “Великої сімки” про те, що знайшли спосіб вилучення російських коштів, який не порушуватиме міжнародне право.
“Члени G7 можуть конфіскувати суверенні активи Росії як контрзаходи, щоб спонукати Росію завершити агресію”, – мовиться у документі, який США надіслали іншим членам G7.
Американський посадовець сказав, що Вашингтон веде активні переговори щодо використання російських суверенних активів і вважає, що для прийняття рішення є короткий термін.
У США припускають, що обговорити це питання можна на зустрічі лідерів G7, дата якої збігається з другою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Заклики до конфіскації активів РФ стали гучнішими, оскільки в політичному консенсусі щодо додаткового фінансування для України з’явилися тріщини. Пакети допомоги на 60 мільярдів доларів і 50 мільярдів євро у Вашингтоні та Брюсселі, відповідно, не отримали схвалення цього тижня.
Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, висловив упевненість у наявності законного шляху для конфіскації активів і припустив, що Велика Британія може діяти разом із США, якщо інших союзників G7 не вдасться переконати.
Американський посадовець сказав, що юридичні дискусії G7 відображають важливість дотримання міжнародного права у відповідь на вторгнення Росії. Метою найближчих тижнів буде опрацювання всіх критичних питань, щоб G7 могла рухатися разом.
Європейські країни, зокрема Німеччина, Франція та Бельгія, неохоче пішли на такий крок, посилаючись на юридичні проблеми, такі як захист суверенних активів згідно з міжнародним правом. Основна частина державних активів Росії вартістю 300 мільярдів євро зберігається в Європі.
Та попри це, один західний посадовець сказав, що в G7 “безумовно відбувалися живі розмови” та “зростаючий консенсус” на користь використання російських суверенних активів для України.
“Це повертає до питання: чи тільки західні громадяни та казначейства повинні платити за війну, чи Кремль також повинен бути на гачку?”, – сказав він.
- 12 грудня Європейський Союз має намір запропонувати розподіляти прибутки, отримані від заморожених активів Росії в ЄС, використовуючи їх для фінансування допомоги Україні.
Заяви глави РФ Володимира Путіна про масштабне просування російських військ в Україні у вересні настільки розходяться з реальною ситуацією на фронті, що “нагадують галюцинації”, пише Інститут вивчення війни. За даними інституту, замість заявлених главою Кремля 1301 кв. км російські війська за місяць, навпаки, зазнали чистих територіальних втрат у 80,81 кв. км.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська балістична ракета FP-9, яка має більшу дальність і, за даними виробника, здатна досягти Москви, буде готова вже цієї осені.
Україна подвоїть зусилля щодо ударів по російських нафтопереробних заводах у відповідь на зміну політики Москви щодо повітряних атак.
Українські військові завдали ударів по об’єктах, які працюють на російську воєнну машину, зокрема в Самарському та Брянському регіонах РФ.
У селищі Гостомель Бучанського району Київської області внаслідок російського обстрілу постраждали четверо людей, серед них дитина.