G7 близькі до рішення конфіскувати заморожені російські активи для України – FT
Джерело: Financial Times
За інформацію ЗМІ, країни-члени G7 наблизились до рішення щодо конфіскації заморожених російських активів на користь України.
Повідомляється, що протягом останніх тижнів у G7 активізувались перемовини щодо конфіскації близько 300 мільярдів доларів заморожених російських активів.
Це сталось після того, як США та ЄС так і не змогли виділити Україні допомогу на загальну суму понад 100 млрд доларів.
Тому передача російських активів Україні могло б стати альтернативним джерелом фінансування для України.
У виданні зазначають, що США повідомили іншим членам “Великої сімки” про те, що знайшли спосіб вилучення російських коштів, який не порушуватиме міжнародне право.
“Члени G7 можуть конфіскувати суверенні активи Росії як контрзаходи, щоб спонукати Росію завершити агресію”, – мовиться у документі, який США надіслали іншим членам G7.
Американський посадовець сказав, що Вашингтон веде активні переговори щодо використання російських суверенних активів і вважає, що для прийняття рішення є короткий термін.
У США припускають, що обговорити це питання можна на зустрічі лідерів G7, дата якої збігається з другою річницею повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Заклики до конфіскації активів РФ стали гучнішими, оскільки в політичному консенсусі щодо додаткового фінансування для України з’явилися тріщини. Пакети допомоги на 60 мільярдів доларів і 50 мільярдів євро у Вашингтоні та Брюсселі, відповідно, не отримали схвалення цього тижня.
Девід Кемерон, міністр закордонних справ Великої Британії, висловив упевненість у наявності законного шляху для конфіскації активів і припустив, що Велика Британія може діяти разом із США, якщо інших союзників G7 не вдасться переконати.
Американський посадовець сказав, що юридичні дискусії G7 відображають важливість дотримання міжнародного права у відповідь на вторгнення Росії. Метою найближчих тижнів буде опрацювання всіх критичних питань, щоб G7 могла рухатися разом.
Європейські країни, зокрема Німеччина, Франція та Бельгія, неохоче пішли на такий крок, посилаючись на юридичні проблеми, такі як захист суверенних активів згідно з міжнародним правом. Основна частина державних активів Росії вартістю 300 мільярдів євро зберігається в Європі.
Та попри це, один західний посадовець сказав, що в G7 “безумовно відбувалися живі розмови” та “зростаючий консенсус” на користь використання російських суверенних активів для України.
“Це повертає до питання: чи тільки західні громадяни та казначейства повинні платити за війну, чи Кремль також повинен бути на гачку?”, – сказав він.
- 12 грудня Європейський Союз має намір запропонувати розподіляти прибутки, отримані від заморожених активів Росії в ЄС, використовуючи їх для фінансування допомоги Україні.
22 вересня країни ЄС домовилися виключити російських мільярдерів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана зі списку санкцій. Водночас обмеження щодо близько 3000 інших фізичних та юридичних осіб продовжать ще на три роки.
Російська платіжна мережа A7, створена державним “Пробизнесбанком” і молдавським олігархом Іланом Шором, з кінця 2024 року по серпень 2025-го провела через міжнародну банківську систему понад $6,9 млрд. Частина платежів стосувалася закупівель для російського військово-промислового комплексу та спецслужб.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Однією з головних тем стали російські удари по українській енергетичній інфраструктурі та підготовка країни до зими. Також сторони підписали контракт на постачання радарів та зенітних ракет.
Росія посилила удари по економічній інфраструктурі України, атакуючи склади, логістичні центри, залізницю та промислові підприємства. Найсерйозніших втрат зазнала металургія: три основні металургійні заводи країни, на які припадало близько 90% українського виробництва сталі, після ракетних ударів зупинили роботу.
Індійські нафтопереробники, котрі нині розглядають постачання на листопад, можуть скоротити закупівлі російської нафти після того, як минулого тижня Дональд Трамп підписав масштабний закон про санкції, що підвищує загрозу нових мит.