G7 відклала перегляд цінової стелі для російської нафти – Reuters
Джерело: Reuters
Лідери “Великої сімки” та союзники відклали регулярний перегляд схеми обмеження цін на російську нафту, навіть попри те, що більша частина нафти з РФ торгується вище встановленого ліміту через зростання світових цін.
“Російські виробники знайшли способи продавати нафту, використовуючи менше західних кораблів і страхових послуг, що ускладнює для Заходу забезпечення дотримання існуючого цінового обмеження, оскільки компанії, що сприяють торгівлі, знаходяться поза межами їхньої компетенції”, – зазначило агентство.
Країни G7 спільно з ЄС та Австралією запровадили механізм обмеження цін на російську нафту у грудні 2022 року. Вже у лютому 2023 року було запроваджено стелю цін на російську нафту.
Спершу у ЄС домовилися переглядати стелю цін кожні два місяці і в разі необхідності коригувати її, а країни G7 – “за необхідності”, включаючи “впровадження та дотримання”.
Попри це G7 не переглядала верхню межу з березня, і чотири джерела, знайомі з політикою G7, сказали, що група не планує найближчим часом розглядати питання щодо коригування схеми.
“У червні або липні були деякі переговори про перегляд або, принаймні, розмови про це, але офіційно цього так і не відбулося”, – сказало одне дипломатичне джерело.
Співрозмовники Reuters повідомили, що, хоча деякі країни ЄС були зацікавлені в перегляді, вони заявили, що Сполучені Штати і члени G7 не мають особливого бажання вносити зміни.
- У Сполучених Штатах Америки мають намір посилити контроль над дотриманням санкцій проти російської нафти. Білий дім “нагадає” власникам танкерів, страховим компаніям і торговим будинкам про обов’язок закуповувати нафту з РФ у межах визначеної граничної ціни – $60 за барель.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.