«Газпром» готується до масових звільнень після рекордних збитків

Джерело: The Moscow Times

Після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.

Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.

“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.

Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.

Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.

У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.

24 вересня сапери Державної служби з надзвичайних ситуацій вилучили безпечні залишки російської ракети “Іскандер-М” у Києві. Уламки знайшли в одному з районів столиці після атаки у ніч на четвер.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прокоментував акти саботажу з боку РФ, наголосивши, що Москва намагається розділити Європу.

Естонія вирішила запровадити національні санкції проти російських мільярдерів Михайла Фрідмана та Алішера Усманова.

23 вересня та в ніч на 24 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих військових об’єктів армії РФ.

Україна погодилася на цілковите та негайне припинення вогню. Росію закликали вчинити аналогічний крок. Відповідну заяву підписали 51 країна-член ООН.