«Газпром» готується до масових звільнень після рекордних збитків
Джерело: The Moscow Times
Після великих фінансових втрат та втрати європейського ринку газу, російський “Газпром” планує масові звільнення в центральному апараті. Компанія розглядає скорочення 1,6 тисячі працівників головного офісу.
Відповідний лист голові “Газпрома” Олексію Міллеру направила заступниця правління Олена Ілюхіна, яка вказує на необхідність “оптимізації витрат” у контексті серйозних викликів, що стоять перед російською компанією.
“Газпром” витрачає 50 млрд рублів на річні зарплати працівників центрального апарату, й за оцінками Ілюхіної, цю кількість можна скоротити на 1,6 тисячі осіб, зменшивши штат з 4,1 тисячі до 2,5 тисячі співробітників. Заступник голови правління, Сергій Купріянов, підтвердив достовірність інформації про плановані зміни.
Втрати “Газпрома” на європейському ринку стали відчутними після припинення постачань газу до більшості країн ЄС, що призвело до зменшення експортних обсягів до рівня 1985 року.
Прогнозується, що у 2024 році, через відсутність контракту з Китаєм і падіння постачань до ЄС, “Газпром” буде змушений постати перед серйозними економічними труднощами.
У результаті, через зменшення обсягів постачання газу, “Газпром” може втратити понад $6 млрд річного доходу від припинення транзиту газу через Україну з 1 січня 2025 року.
- У Великій Британії закликали Європу припинити весь імпорт російського газу заради “справжнього миру”.
- Російський “Газпром”, втративши дві третини експорту та отримавши рекордний збиток у своїй історії, продовжує зазнавати проблем на одному з останніх великих ринків продажу газу.
- Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Європейський Союз може розглянути можливість заміни російського експорту скрапленого природного газу (СПГ) американським.
- Німеччина заборонила приймати російський скраплений природний газ (СПГ) на своїх державних імпортних терміналах після того, як стало відомо про заплановане постачання в Брунсбюттель.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.