Гелені Бонем Картер – 60: як акторка британських драм стала зіркою світового кіно

Джерело: Букви

26 травня британській акторці Гелені Бонем Картер виповнилося 60 років. За свою кар’єру вона зіграла десятки ролей у кіно та на телебаченні, а найбільшу популярність здобула після фільмів “Бійцівський клуб”, “Гаррі Поттер”, “Король говорить!” та серіалу “Корона”.

Гелена Бонем Картер народилася 26 травня 1966 року в Лондоні в родині банкіра Реймонда Бонема Картера та психотерапевтки Олени Бонем Картер. Її родина належить до однієї з найстаріших і найвідоміших британських сімей із тісними зв’язками у політиці та культурі. Акторка є правнучкою колишнього прем’єр-міністра Великої Британії Герберта Генрі Асквіта, а її двоюрідний брат Кріспін Бонем Картер відомий роллю містера Бінглі в екранізації “Гордості та упередження”.

Майбутня акторка навчалася у Вестмінстерській школі, а згодом – на театральному відділенні Кембридзького університету. Ще у 11 років вона виграла поетичний конкурс із поемою “Виноградна лоза”, а призові гроші витратила на створення акторського портфоліо для кастингів.

Уперше в кіно Гелена Бонем Картер знялася у 15 років, а її повноцінний дебют відбувся у стрічці “Леді Джейн” 1985 року. Після цього акторку помітив режисер Джеймс Айворі і запросив до фільму “Кімната з краєвидом”.

У 1990 році Бонем Картер зіграла Офелію в екранізації “Гамлета”, де головну роль виконав Мел Гібсон. Пізніше вона також з’явилася у фільмі “Дванадцята ніч” за твором Вільяма Шекспіра. На початку кар’єри акторку часто асоціювали з так званими “аристократичними” ролями в історичних британських драмах.

Світову популярність Гелені Бонем Картер принесла роль Марли Зінгер у фільмі “Бійцівський клуб” режисера Девіда Фінчера. Пізніше вона зіграла Белатрису Лестрейндж у франшизі “Гаррі Поттер”, королеву Єлизавету у фільмі “Король говорить!” та принцесу Маргарет у серіалі “Корона”. За свою кар’єру акторка двічі номінувалася на премію “Оскар” і здобула нагороди BAFTA та “Еммі”.

Окремо Бонем Картер багато років співпрацювала з режисером Тімом Бертоном. Вона знімалася у його фільмах “Свіні Тодд”, “Аліса в Країні Чудес”, “Труп нареченої” та “Чарлі і шоколадна фабрика”. Акторка неодноразово говорила, що режисер ставився до неї на майданчику навіть вимогливіше, ніж до інших акторів.

Пара познайомилася у 2001 році під час роботи над фільмом “Планета мавп”. Після цього вони понад десять років жили разом і виховували двох дітей – сина Біллі-Рея та доньку Нелл. Попри розрив, про який стало відомо у 2014 році, вони зберегли дружні стосунки.

Останніми роками Гелена Бонем Картер продовжує активно працювати в кіно та серіалах. Нещодавно на Netflix вийшов детективний серіал “Сім циферблатів Аґати Крісті”, де акторка зіграла одну з головних ролей. Проєкт став новою екранізацією роману Аґати Крісті.

Також найближчим часом очікується прем’єра фільму “Енола Голмс 3”, у якому Гелена Бонем Картер знову повернеться до ролі матері головної героїні. Стрічка вийде на Netflix 1 липня 2026 року.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.