Генерал Бундесверу: Ймовірно, нам доведеться тримати оборону у війні проти РФ
Джерело: Tagesschau
Багато структур у Бундесвері унеможливлюють цілеспрямовані рішення, критикує генеральний інспектор генерал-лейтенант Карстен Бреєр, вказавши, що бачить недоліки у підготовці Збройних сил Німеччини для оборони країни та НАТО.
Бреєр допустив, що одного дня Німеччина може буде змушена вести оборону у війні проти Росії.
Генерал зауважив, що зокрема стурбований переозброєнням РФ та поведінкою російського президента Володимира Путіна. Війна в Україні, зазначив інспектор, зокрема, демонструє зростаюче значення безпілотників у всіх сферах, “від розвідки до бойового впливу”.
Як пояснив Бреєр, повернення до часів, що передували широкомасштабному вторгненню Росії в Україну, вже не буде. ФРН має звикнути до думки, що “одного дня нам, ймовірно, доведеться вести оборонну війну”.
Водночас на пряме запитання, чи зможе Бундесвер впоратися з нападом РФ на НАТО після завершення війни в Україні, генерал відповів ствердно.
Так. І крапка. У нас немає альтернативи. Ми можемо захистити себе і захистимо себе, – наголосив він.
Зауважимо, раніше у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі, проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
Зауважимо, у 2024 році НАТО планує залучили на військові навчання понад 40 тисяч військовослужбовців. Спільні тренування стануть найбільшими з часів Холодної війни.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
- Російські спецслужби прагнули проводити операцію щодо перешкоджання вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, використовуючи різні заходи, такі як організація демонстрацій.
- 29 листопада під час засідання Ради Україна-НАТО затверджено річну програму, спрямовану на підготовку України до членства в Альянсі.
- 9 вересня розпочалися масштабні навчання НАТО “Північний берег” із захисту Балтійського моря.
У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.
2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві зросла до 23 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.