Генералу Дмитру Марченку виповнюється 46: шлях українського захисника на псевдо «Марчелло»

Джерело: Букви

25 лютого українському генералу Дмитру Марченку, котрий керував обороною Миколаєва з початку повномасштабного російського вторгнення, виповнюється 46 років.

Народився Марченко 25 лютого 1978 року в місті Вознесенськ на Миколаївщині у родині військових.

У цих краях він орієнтується без мапи, – зазначив охарактеризував його колишній командувач Сил спеціальних операцій генерал Сергій Кривонос. – Він на півдні розуміється краще, ніж ми у власній кишені.

Після школи мріяв вступити в Одеський інститут сухопутних військ, однак, двічі провалив іспити, відтак до лав українського війська потрапив через строкову службу в армії. У 1996 році пішов служити в інженерно-саперний полк, який дислокувався в Бахчисараї, дослужився до звання сержант. Згодом таки відучився в Одеському Інституті Сухопутних військ, після закінчення якого був розподілений у 79-ту десантну бригаду. На березень 2014 мав звання майор і посаду командира батальону.

…тоді, 25 лютого 2022 року генерал “Марчелло” лише дістався Миколаєва. Місто охопила паніка, у центрі генерал побачив, як чоловік знімає з будинку жовто‑блакитний прапор, розповідав Forbes.

– Що ти робиш? – запитав він.

– Так вони вже Херсон взяли, завтра тут будуть! – відповів містянин.

– Ми будемо битися, – відповів Марченко. – Припини!

На першій нараді Марченко спитав одного з командирів, яке в нього бойове завдання. І почув відповідь: кругова оборона військової частини.

Частини? – здивувався генерал. – А місто хто захищатиме? Так не годиться.

Він поділив місто та його околиці на зони. Оборона кожної була закріплена за конкретним військовим підрозділом. Усі наявні екскаватори були “мобілізовані” рити окопи, працювали вдень і вночі, двигуни в екскаваторів не зупинялися. На блокпостах з’явились укріплення з бетону та металеві “їжаки”.

Захисникам Миколаєва не вистачало координації. Марченко мало не загинув від “дружнього” вогню.

Вночі мене обстріляли з одного з наших блокпостів, – розповідає генерал. – Я вийшов із машини, питаю: “Навіщо ти це робиш? Хто тебе сюди поставив?”. Для комунікації між Територіальною обороною, військовими та цивільними було створено кілька груп у захищених месенджерах.

Підіймати моральний дух допомагали відео голови обласної військової адміністрації Віталія Кіма. Своїм оптимізмом та почуттям гумору він давав зрозуміти: боятися нема чого, ми вистоїмо.

Він змусив повірити в себе та стати на спротив, – переконаний Марченко.

Марченко заряджав військових своєю відчайдушною сміливістю. Це не імідж – вдача, яку він проявляє з початку війни з Росією.

Осінь 2014 року, оборона Донецького аеропорту. Доставка води, боєкомплекту, їжі, евакуація поранених та загиблих була постійною, але вкрай небезпечною роботою для бійців 79‑ї бригади, в якій служив Марченко. Найкраще він запам’ятав перший із таких рейдів – 7 жовтня. Марчелло отримав наказ від “кіборга” Майка – доправити вантаж із командного пункту в селі Водяне та забрати з аеропорту тіло майора Євгена Півня.

Ми їхали на інкасаторському автомобілі, – розповів генерал. – Його броня стримувала лише кулі 5,45 мм, а 7,62 мм цю броню пробивало легко.

Після розвантаження Марченко залишився чекати біля входу в старий термінал, який був під постійним обстрілом сепаратистів. Інкасаторську машину ледве не накрило з “Граду”, але Майк по рації запевнив Марченка, що це його прикривають побратими.

Головне – забери Женю! – кричав він. Лише повернувшись до своєї бригади, Марченко з’ясував, що вибух був не прикриттям, а пристрілкою від ворога. Майк свідомо занизив ступінь небезпеки, аби бійці виконали наказ.

Один із “кіборгів”, полковник СБУ Роман Костенко, згадує: “Коли я вийшов із ДАПу, сказав: можете нагороди нам не давати, але дайте звання героїв усім водіям БТР, які щодня заїжджали до аеропорту”.

Бути лідером – отже, думати власною головою, брати ініціативу на себе, а коли зіштовхуєшся з помилкою командування, відстоювати свій погляд і не поспішати виконувати наказ. Марченко згадує, що йому вісім разів давали команду підірвати Варваринський міст – єдиний міст через Південний Буг, який з’єднує Миколаїв із дорогою на Одесу.

У такому разі я б сам себе загнав у котел, – пояснив генерал. – Я пояснював, що цього не треба робити. Дякувати Богу, мене почули.

У вересні 2015 року призначений на посаду начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних сил України. Планувалося, що до обов’язків управління і Марченка увійдуть перехід ЗСУ на стандарти НАТО у речовому і продовольчому забезпеченні, розробка нових зразків речового забезпечення, створення технічних умов за стандартами НАТО, контроль процесу виробництва і якості виробленої продукції, а також контроль над тендерними закупівлями для армії.

Вже у травні 2019 року він отримав звання генерал-майора.

ЗМІ характеризували Марченка як “одного із головних двигунів реформ у секторі матеріального забезпечення Збройних сил”.

У листопаді 2019 року Печерський суд відправив Марченка в СІЗО. Слідчі ДБР звинуватили його як керівника департаменту Міноборони в закупівлі неякісних бронежилетів. За пів року слідчих відсторонять від справи, а їхні наступники не знайдуть у діях офіцера складу злочину. У 2022 році, після російського вторгнення, військові отримають бронежилети, які виявилися надійним захистом.

П’ятеро побратимів, двоє депутатів та троє військових, запропонували суду взяти Марченка на поруки. Серед них – “кіборги”: начальник департаменту патрульної поліції Євген Жуков (Маршал) та комбриг 95‑ї бригади Максим Миргородський.

Суд залишив офіцера під вартою під вигуки “Ганьба!” та “Волю Марченку!”.

17 грудня 2019 року Марченко вийшов з СІЗО під заставу, провівши в неволі п’ять тижнів. 19 млн грн із суми 20 млн грн надав п’ятий президент Петро Порошенко.

А вже з початком повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року заарештовані бронежилети таки видали у війська.

Головну роль відіграють солдати в окопах, я лише адміністратор, – так описує генерал свою роль в обороні Миколаєва. І згадує характерний приклад. У березні 2022‑го він учив командира одного з взводів миколаївської ТрО, як боротися з танками.

Один з добровольців був шкільним учителем історії. За кілька днів зателефонував Марченку: “На нас кілька танків пре, все – нам пи…да!”. Марченко його підбадьорив: “У вас є все озброєння, підступи до позицій заміновані, стріляй, як я тебе вчив. І головне – пам’ятай: вони там, у тих танках, бояться ще більше”.

Кілька годин по тому Марченко знову почув колишнього вчителя.

Все було, як ви сказали, – кричав захисник. – Два танки підбили, ще один підірвався на міні, решта повтікали, а деякі здалися в полон!

Захищаючи свій дім, колишні цивільні швидко перетворюються на воїнів.

Я бачив у кабінеті Кіма мисливця, який з однією рушницею взяв у полон трьох десантників, – розповів Марченко. – Він застав їх зненацька, навів рушницю та сказав: “Хлопці, здавайтеся, бо принаймні двох я точно вб’ю. Вони кинули автомати та здалися”.

Марченко успішно керував обороною Миколаєва до 6 квітня 2022 року.

Наприкінці липня 2022 року повернувся в Миколаїв, де працював над посиленням взаємодії ЗСУ та обласної влади, а також координував роботу партизанів.

Тоді як 13 серпня 2022 року голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім проінформував суспільство, що наразі працює разом з генералом Марченком.

Нещодавно генерал-майор Збройних сил України Дмитро Марченко в інтерв’ю Гордону заявив, що РФ може спробувати реалізувати свої попередні плани щодо захоплення південних регіонів України. Він висловив припущення, що росіяни спробують відрізати нас від Чорного моря, пояснивши, що це для них стратегічне завдання. Ворог розуміє, що так просто ослабить нашу країну, зроблять її країною, яка не має свого моря, своїх портів, що вдарить по нашій економіці.

Тому генерал закликав готуватися до цього і, поки є час, “відбудовувати три лінії оборони”.

Сьогодні вже ніхто не запитає: а хто такий “Марчелло”? Про нього знає кожен українець. Завдяки успішній обороні Миколаєва, якою керував Марченко, російський десант не зміг висадитися в Одесі. Ви скажете, що це диво. А я скажу, що це вміння справжнього бойового генерала. Не того, який ховається у кабінетах, а того, хто завжди зі своїми — у полях. Таким є “Марчелло” і таким був завжди. Щасливий знати Вас особисто, пане генерале. Дякую за захист української землі, за оборону Півдня! З днем народження! Міцного здоров’я та сил у боротьбі!, – написав у привітанні лідер франкції “ЄС” Петро Порошенко.

Довідка. Генерал має Орден Богдана Хмельницького III ступеня (4.12.2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

21 квітня 2017 року рішенням Вознесенської міської ради був відзначений званням Почесний громадянин міста Вознесенська.

Також отримав Орден “За мужність” III ступеня (08.03.2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

• Триває сімсот тридцять друга доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти нашої держави. Протягом доби відбулося 81 бойове зіткнення.
• Голова СБУ Василь Малюк заявив, що Служба безпеки України використовує морські дрони Sea Baby як багатоцільову платформу і готує з їх допомогою нові сюрпризи росіянам у 2024 році.
• На Бахмутському напрямку, силами оборони відбито 13 атак противника в районах населених пунктів Іванівське, Кліщіївка, Андріївка Донецької області.
• Збройні сили України досягли успіхів на захід від Кремінної, зокрема відновили позиції на схід від Ямполівки.
• Станом на 25 лютого Сили оборони надалі завдають вогневого ураження по місцях дислокації ворога, вогневих позиціях і тилах, знищуючи особовий склад армії РФ та техніку росіян.