Генпрокурор пояснив, для чого проводять заочні розслідування та вироки
Джерело: Руслан Кравченко
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко пояснив, яке практичне значення мають заочні розслідування та вироки, якщо підозрювані й засуджені переховуються на тимчасово окупованих територіях або за межами України, зокрема у РФ.
За його словами, це не формальність, а “стратегічний інструмент забезпечення відповідальності в умовах війни”.
Першим аргументом Кравченко називає принцип невідворотності покарання. Процедура in absentia (з лат. − “у відсутності”) дозволяє завершити розслідування, передати справу до суду та отримати обвинувальний вирок за відсутності обвинуваченого. Це юридична фіксація вини з довгостроковими правовими наслідками.
Станом на лютий 2026 року в Україні за воєнні злочини заочно засуджено 240 осіб. Загалом про підозру повідомлено понад 1100 особам, обвинувальні акти щодо 800 осіб уже скеровано до суду.
По-друге, такі вироки є інструментом міжнародного переслідування. Національний вирок є підставою для міжнародного розшуку, екстрадиції, обмеження пересування та блокування фінансових операцій. Для держав-партнерів наявність судового рішення суттєво посилює позицію України.
“Паралельно діють міжнародні механізми. Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт шести представників вищого військово-політичного керівництва РФ. Формується багаторівнева система відповідальності − національна й міжнародна“, − вказує генпрокурор.
Разом з тим, йдеться й про доказову та історичну функцію: заочні процеси фіксують факти агресії, конкретні епізоди злочинів, роль посадових осіб і військового командування.
З понад 1100 осіб, притягнутих за воєнні злочини, кожен сьомий − командир старшого або вищого офіцерського складу. До суду скеровано обвинувальні акти щодо 73 представників військового командування РФ, стосовно 22 уже постановлено обвинувальні вироки. Це доказова база для потенційних міжнародних трибуналів, компенсаційних механізмів і майбутніх репарацій.
Тож подібні заочні вироки можуть стати базою для майбутнього повернення активів. Вироки створюють правові підстави для конфіскації, стягнення активів, звернення до іноземних юрисдикцій щодо арешту майна та виконання судових рішень. Без такого рішення можливості міжнародного правового співробітництва істотно обмежені.
Заочний вирок визнається міжнародними партнерами під час розгляду запитів про правову допомогу, розшук і блокування активів. Він юридично фіксує економічну частину злочину та створює підстави для повернення активів засуджених осіб у дохід держави. У результаті “заморожене” майно може стати ресурсом для відновлення країни і компенсації завданих збитків.
Крім того, Кравченко називає такі заочні справи сигналом для суспільства і міжнародних партнерів, адже так держава демонструє, що навіть за відсутності контролю над частиною території, правова система працює, злочини документуються, відповідальність персоналізується. Це підсилює довіру до інституцій і формує підґрунтя для післявоєнного правосуддя.
“Заочні вироки − це не символічні рішення, а правовий фундамент для майбутніх арештів, конфіскацій, міжнародного переслідування та реального виконання покарання, коли особа стане досяжною для правосуддя”, − наголосив генпрокурор.
- Кіберфахівці, контррозвідка та слідчі Служби безпеки зібрали докази воєнних злочинів на російського полковника Руслана Назаренка – командира 136-ї окремої мотострілецької бригади Південного військового округу РФ.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.