Генсек НАТО відмовився від плану створення 5-річного фонду допомоги Україні – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Генсек НАТО Єнс Столтенберг відмовився від плану створення 5-річного фонду військової допомоги в Україні через суперечки всередині Альянсу. Натомість Столтенберг закликає країни зберегти свої поточні внески.
За даними джерел, наступного тижня на зустрічі глав МЗС країн НАТО, союзники ухвалять рішення надавати Україні щонайменше 40 млрд євро щороку на зброю та нелетальну допомогу. Це відповідало б середньому річному внеску з моменту повномасштабного вторгнення Росії.
Кожна країна вноситиме різну суму коштів, яку визначатимуть на основі відсотка від їх ВВП.
Джерела повідомили, що мета такого підходу полягає у тому, аби забезпечити більше прозорості щодо того, яку допомогу надають Україні члени НАТО та “м’яко тиснути” на тих, хто не виконує своїх зобов’язань. Попередньо, США надаватимуть Україні близько половини від загальної суми, решту коштів розподілять між іншими членами Альянсу.
Раніше Столтенберг оприлюднив план об’єднання внесків союзників на суму 100 мільярдів доларів на п’ять років, але союзники поставили під сумнів його життєздатність через небажання виділяти нові кошти та побоювання щодо введення України в оману.
Хоча новий план не передбачатиме додаткових коштів, НАТО сподівається, що він забезпечить Україні більше передбачуваності щодо рівня підтримки в найближчі роки. Союзники були вражені після того, як Конгрес США місяцями чекав на схвалення нового раунду допомоги, а також стурбовані тим, як може змінитись підтримка України у випадку перемоги на виборах президента США Дональда Трампа.
“Наразі ми вже витрачали приблизно 40 мільярдів на рік, але я прошу союзників зробити це на наступні роки. Ми повинні підтримувати принаймні цей рівень підтримки щороку, скільки необхідно”, — сказав Столтенберг після зустрічі міністрів закордонних справ НАТО у Празі.
Джерела додали, що цю ідею підтримують фактично всі члени НАТО, окрім Угорщини.
Своєю чергою Туреччина висловила занепокоєння щодо інших частин пакета заходів щодо України, які мають узгодити лідери у Вашингтоні.
Мовиться про пропозицію НАТО взяти на себе оперативні обов’язки контактної групи з питань оборони України під проводом США, яка координує поставки зброї в Україну приблизно з 50 країн. З верховним головнокомандувачем об’єднаних збройних сил НАТО такий крок може захистити структуру від будь-яких політичних змін, які можуть відбутися після виборів у США.
Туреччина закликала бути обережними, щоб будь-яка координація військової допомоги уникала сприйняття більшої участі союзників у конфлікті.
- Офіційні особи повідомили The Telegraph, що НАТО розробляє план численних “сухопутних коридорів”, щоб спрямувати американські війська та озброєння до лінії фронту в разі вторгнення Росії в країни-члени Альянсу.
- У декларації “Підтримувати Україну до перемоги” Парламентської асамблеї НАТО від 27 травня зазначили, що лідери Альянсу мають підтвердити свою тверду відданість гарантіям колективної безпеки на Вашингтонському саміті в липні та надіслати чіткий сигнал про те, що Україна на шляху до членства.
Суд міжнародної торгівлі США став на бік Дональда Трампа у суперечці щодо пільги de minimis, яка дозволяла ввозити частину товарів вартістю до 800 доларів без сплати мит. Судді вирішили, що президент мав право достроково скасувати цю пільгу для імпорту з Китаю, Мексики та Канади.
На півдні Англії пасажирський потяг зійшов із рейок, кілька людей після аварії доправили до лікарень. На місці працюють десятки рятувальників, а залізничний рух через Льюїс і Гейвордс-Гіт зупинили.
Іранські військові заперечили заяву Дональда Трампа про те, що США нібито повністю контролюють Ормузьку протоку. У Тегерані стверджують, що жодне комерційне судно або танкер не може безпечно пройти цим маршрутом без дозволу іранських сил.
Французькі пожежники оголосили загальнонаціональний протест на 29 вересня після літа, позначеного рекордною спекою та масштабними лісовими пожежами. Вони вимагають збільшення фінансування, масового набору професійних пожежників і модернізації системи цивільного захисту.
Рада Центру виконавських мистецтв імені Джона Ф. Кеннеді проголосувала за повернення імені Дональда Трампа на фасад будівлі та перейменування прилеглої площі на його честь. Рішення може спричинити новий юридичний конфлікт, адже раніше федеральний суд уже наказав прибрати ім’я президента.