Глава ФБР Крістофер Рей попередив, що в США «все ще занадто велика» кількість російських шпигунів

Джерело: CNN

Директор Федерального бюро розслідувань (ФБР) Крістофер Рей заявив, що кількість російських шпигунів, які працюють у Сполучених Штатах, “все ще занадто велика”, попри спроби “вигнати” їх з країни.

“Слід російської розвідки, а під цим поняттям я маю на увазі офіцерів розвідки, все ще занадто великий у Сполучених Штатах, і ми постійно зіштовхуємося з нею, намагаємось блокувати, запобігати та перешкоджати всіма способами, якими можемо”, – прокоментував Рей.

Водночас він відзначив прогрес щодо зменшення російських шпигунів у США.

“Я скажу, що протягом останні кількох років США досягли значних позитивних успіхів у зменшенні кількості офіцерів російської розвідки у Сполучених Штатах, фактично вигнавши їх”, – зауважив глава ФБР.

Як повідомили у виданні, загроза від російських шпигунів, які діють на території США, не нова.

Відомо, що в 2018 році Сполучені Штати вислали 60 російських дипломатів, яких ідентифікували як агентів розвідки, а також наказали закрити російське консульство в Сіетлі у відповідь на ймовірне використання Росією нервово-паралітичної речовини для отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, який мешкав у Великій Британії.

При цьому наголошено, що на Росію працюють не лише “традиційні офіцери розвідки”. Зокрема у 2020-му році у США заарештували громадянина Мексики, звинувативши його у допомозі російській розвідці.

Центральне розвідувальне управління США, яке намагається завербувати все більше росіян у шпигуни, опублікувало відео, націлене на московських чиновників із закликом розповісти правду про систему, яка, за їх словами, “пронизана брехливими підлабузниками”.
США разом зі своїми союзниками намагаються використати “слабкі місця” у владі президента Росії Володимира Путіна, вербуючи російських високопосадовців для шпигунства на користь Заходу.

Я живу у домі, який збудували мої бабуся з дідусем. Тут мешкало три покоління моєї родини. Тут святкували весілля, народжувалися і помирали — все, як має бути у стінах, які є чимось більшим, ніж просто помешканням. Це дім, справжній дім, до якого повертаєшся, коли у великому світі за вікном не знаходиться сховку, щоб перебути бурі і незгоди. Мій дім далеко не ідеальний. Його спланував архітектор, який вочевидь прогулював лекції з практичності та базового розуміння, як функціонує життя на щодень: у нас більше коридорів та сходів, аніж того, що в плані називається житлова площа — парадний вхід взагалі виходить на північ, кухня крихітна, та й кімнатки не набагато більші, а до підвалу треба заповзати на пузі крізь крихітний отвір у підлозі під сходами — такі дива гнучкості нам уже не під силу, тому підвал відданий в оренду привидам трилітрових банок з квашеними помідорами, які там зберігаються, мабуть, з часів першого президенства Леоніда Кучми. Та я свій дім, не Кучму, все одно люблю.