Глава ФБР Крістофер Рей попередив, що в США «все ще занадто велика» кількість російських шпигунів

Джерело: CNN

Директор Федерального бюро розслідувань (ФБР) Крістофер Рей заявив, що кількість російських шпигунів, які працюють у Сполучених Штатах, “все ще занадто велика”, попри спроби “вигнати” їх з країни.

“Слід російської розвідки, а під цим поняттям я маю на увазі офіцерів розвідки, все ще занадто великий у Сполучених Штатах, і ми постійно зіштовхуємося з нею, намагаємось блокувати, запобігати та перешкоджати всіма способами, якими можемо”, – прокоментував Рей.

Водночас він відзначив прогрес щодо зменшення російських шпигунів у США.

“Я скажу, що протягом останні кількох років США досягли значних позитивних успіхів у зменшенні кількості офіцерів російської розвідки у Сполучених Штатах, фактично вигнавши їх”, – зауважив глава ФБР.

Як повідомили у виданні, загроза від російських шпигунів, які діють на території США, не нова.

Відомо, що в 2018 році Сполучені Штати вислали 60 російських дипломатів, яких ідентифікували як агентів розвідки, а також наказали закрити російське консульство в Сіетлі у відповідь на ймовірне використання Росією нервово-паралітичної речовини для отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля, який мешкав у Великій Британії.

При цьому наголошено, що на Росію працюють не лише “традиційні офіцери розвідки”. Зокрема у 2020-му році у США заарештували громадянина Мексики, звинувативши його у допомозі російській розвідці.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що впродовж 2025 року Силам оборони вдалося зменшити число власних втрат особового складу.

У другому півріччі 2025 року серед українських батьків зберігалася тенденція до вибору як традиційних, так і незвичних імен для новонароджених.

Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила про намір ЄС запропонувати санкції проти Ірану через репресії щодо протестувальників.

Росія викликала посла Польщі, щоб висловити протест через затримання російського археолога Олександра Бутягіна, який проводив розкопки в окупованому Криму, а також “застерегти” Варшаву від його екстрадиції до України.

В Євросоюзі загострилася суперечка про те, як Україна використовуватиме європейський кредит на 90 млрд євро для закупівлі озброєнь. Понад дві третини цих коштів передбачається направити на військові потреби України. Німеччина та Нідерланди виступають проти позиції Франції, котра, своєю чергою, наполягає на тому, щоб кошти витрачалися всередині країн ЄС.