Глава Литви закликав шукати «нові можливості військової підтримки України»
Джерело: The Guardian
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що “важливо шукати нові можливості для військової підтримки України”.
Науседа також торкнувся питання процесу вступу України до ЄС.
Сьогодні також важливо бачити, що європейські інституції готові почати переговори і зробити це в червні цього року – ми повинні зробити це якомога швидше, і це питання нашої довіри. Україна виконала, здійснила необхідні реформи в надзвичайно складній ситуації та умовах. Зараз – наша черга.
Розвиток оборонної промисловості є одним із пріоритетів для Литви, акцентував глава країни, стверджуючи, що Європейський інвестиційний банк має отримати повноваження фінансувати оборонні інвестиційні проєкти, але цього буде недостатньо.
Ми просимо Європейську комісію надати пропозиції, як ми можемо акумулювати фінансові ресурси, – додав він, вказавши на досвід ЄС із залучення коштів під час пандемії.
Водночас Науседа закликав продовжувати політику санкцій проти РФ, додавши, що Європа повинна працювати над боротьбою з обходом санкцій.
Раніше прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте повідомила, що країна виділяє 35 мільйонів євро у межах чеської ініціативи щодо закупівлі боєприпасів для України.
Окрім цього, 7 березня Литва спорядила Україні додатковий пакет військової допомоги, що містить боєприпаси калібру 155-мм.
Зауважується, що Міністерство національної оборони та армія Литви продовжують безперервну військову підтримку України. Зокрема 7 березня Силам оборони України передали чергову партію підтримки – литовська армія постачила артилерійські снаряди калібру 155 мм.
- Канада передасть Україні більш як 800 багатоцільових дронів SkyRanger R70. Канадський міністр зазначив, що вартість дронів перевищує 95 млн доларів США. Ці БпЛА допоможуть українським військовим захищати країну від повномасштабного вторгнення РФ.
- Франція планує передати Україні нові безпілотники-камікадзе найближчим часом. Міністр оборони Франції Себастьян Лекорню повідомив про розробку таких дронів, які на сьогодні перебувають в етапі експериментів.
- 26 лютого президент Франції Емманюель Макрон заявив, що поки що немає консенсусу стосовно відправки військ в Україну, однак, цю тему не можна виключати.
- Нідерланди приєднуються до військової коаліції з союзниками, включаючи Велику Британію, у сфері технологій БпЛА та постачання дронів.
- Україна та Бельгія активізують економічну співпрацю щодо подальшого використання заморожених російських активів для відбудови нашої країни.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.