Глава МЗС Литви вважає, що ЄС не погодить відправку військ в Україну
Джерело: LRT
Європейські лідери, ймовірно, не досягнуть згоди щодо можливого відправлення західних військ на територію України, вважає міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
“Я не вірю, що є можливість домовитися про це. Ми довели в минулому, що не можемо домовитися з менш чутливих питань, тому я не думаю, що ми зможемо домовитися про це”, – сказав він журналістам на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі.
Проте він також зазначив, що його країна готова обговорювати всі можливі варіанти і брати участь у коаліціях, які допоможуть Україні перемогти у війні.
“З іншого боку, ми будемо говорити про те, що ми не можемо дати Україні. Ми не можемо домовитися про новий пакет санкцій. Очевидно, що є труднощі з визначенням дати міждержавної конференції, яка б дала старт переговорам про членство України в НАТО, і ми не можемо домовитися про додаткову військову підтримку для України, і багато інших речей”, – сказав він.
На засіданні Ради міністрів закордонних справ планується обговорити війну Росії проти України, а також ситуацію на Близькому Сході.
- Президент Франції Емманюель Макрон повторив власну заяву стосовно можливого направлення західних сухопутних військ в Україну.
- Президент Франції Емманюель Макрон прагне бути визнаним ключовим лідером в Європі в контексті зміни політичного пейзажу як на міжнародному, так і на внутрішньому рівнях.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.