Глава МЗС Німеччини застерегла від впливу РФ у балканських країнах
Джерело: Deutsche Welle
Напередодні свого дводенного візиту до Чорногорії, Боснії і Герцеговини міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок застерегла від небезпеки російського впливу в країнах Західних Балкан.
Ми не можемо дозволити собі сірі зони ніде в Європі та маємо спільними зусиллями зробити все, щоб закрити фланги, які Росія може використати для своєї політики дестабілізації, дезінформації та втручання, — зазначила Бербок.
За словами глави МЗС Німеччини, підтримка має полягати у “зміцненні демократичних інститутів та їх стійкості”, а також у “надаванні економічних перспектив”. На тлі “жорстокого імперіалізму” Росії геополітична необхідність полягає в тому, щоб з усіх сил підтримати шість країн Західних Балкан на їхньому шляху до ЄС.
Усі шість балканських країн прагнуть вступити до Євросоюзу, але перебувають на різних етапах процесу. Деякі країни чекають на вступ до ЄС вже понад десять років. Статусу кандидата в ЄС немає лише Республіка Косово, незалежність якої досі не визнана кількома країнами Євросоюзу.
Зауважимо, 4 березня Албанія, котра не має власних винищувачів, відкрила відбудовану авіабазу радянських часів для обслуговування літаків НАТО на тлі посилення загрози з боку Росії, заявив прем’єр-міністр Еді Рама.
- У НАТО за участю понад 20 тисяч солдатів із 13 країн стартують навчання Nordic Response-2024. Вони стосуватимуться захисту своєї недавно розширеної території.
- 2 березня спікер парламенту Угорщини Шандор Лежак підписав ратифікацію вступу Швеції до НАТО та переслав закон до офісу президента для оприлюднення.
- Міністр оборони Рустем Умєров затвердив план заходів Міноборони України з реалізації адаптованої Річної національної програми співробітництва з НАТО на 2024 рік.
- Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що відновлення Московського та Ленінградського військових округів в РФ свідчить про підготовку російського президента Володимира Путіна до можливої майбутньої широкомасштабної війни проти країн НАТО.
З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.
Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.
26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.
Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.
26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.