Глава МЗС Німеччини зреагувала про заяву Кулеби про відставку

Джерело: Анналена Бербок/X

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок висловила жаль стосовно заяви українського колеги Дмитра Кулеби про відставку.

Довгі розмови в нічних поїздах, на G7, на фронті, у Брюсселі, перед розбомбленою електростанцією. Мало з ким я працювала так тісно, ​​як з вами, Дмитре Кулебу. Ви ставите народ своєї країни вище себе. Усього найкращого від щирого серця. Ми зустрінемося знову, коли мир та свобода нарешті повернуться до всієї України, — написала Бербок.

Напередодні стало відомо, що Кулеба написав заяву про відставку. 4 вересня Верховна Рада мала проголосувати за його звільнення, проте відклала розгляд, оскільки, ймовірно, цього дня в залі засідань було недостатньо депутатів для ухвалення рішення.

Згідно з інформацією ЗМІ Кулеба може очолити “одне з важливих посольств” у Брюсселі — де, окрім представництв України при Євросоюзі та НАТО, є і посольство України у Бельгії та Люксембурзі.

Раніше голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що цього тижня можна очікувати “великого перезавантаження уряду”. Також нардеп Ярослав Железняк анонсував у Верховній Раді “парад відставок”.

Михайло Федоров заявив, що його спілкування з президентом Володимиром Зеленським не припинилося. За його словами, остаточної розмови між ними ще не було.

Саудівська Аравія веде переговори з десятками держав про створення міжнародної коаліції для захисту торговельних суден у Червоному морі. Ініціатива з’явилася після погроз хуситів запровадити морську блокаду королівства.

Михайло Федоров заявив, що між ним та Олександром Сирським не було особистого конфлікту. За його словами, розбіжності стосувалися бачення війни, швидкості реформ і підходів до управління армією.

Російські правоохоронці висунули засновнику Telegram Павлу Дурову обвинувачення у сприянні тероризму та вирішили оголосити його в міжнародний розшук. У разі засудження мільярдеру може загрожувати довічне ув’язнення.

Міністерство фінансів США запровадило санкції проти двох іранських компаній, які змушували торговельні судна купувати “страхування” для проходу через Ормузьку протоку. Обмеження також торкнулися восьми операторів тіньового флоту, що перевозить іранську нафту.