Глава Сербії пропонує відновити проведення спільних навчань з НАТО
Джерело: rts
21 листопада президент Сербії Александар Вучич, під час зустрічі з генсеком Північноатлантичного альянсу Єнсом Столтенбергом, підтвердив можливість проведення спільних військових навчань з НАТО.
Вучич повідомив, що як головнокомандувач надішле запит уряду Республіки Сербія розглянути питання про відновлення спільних навчань з НАТО.
Те, що ми проводитимемо спільні навчання, не означає, що це підриватиме нейтралітет Сербії, — акцентував Столтенберг.
Сербський президент наголосив на важливості співпраці з НАТО та KFOR (міжнародні сили під керівництвом НАТО, які відповідають за забезпечення стабільності в Косові) для реалізації безпеки сербського народу в Косові та Метохії.
Також Вучич наголосив, що співпраця з НАТО підтримується на “хорошому рівні”.
Збройні сили Сербії завжди професійно виконували свої завдання, не перевищували своїх повноважень, мали коректні відносини з НАТО і KFOR, – пояснив він.
- Сполучені Штати спостерігають за тривожним розгортанням сербських військ уздовж кордону Косово, яке дестабілізує територію, заявив Білий дім і закликав вивести сили.
- Прем’єр-міністр Косова Альбін Курті опублікував рішення уряду, повідомивши, що Республіка приєдналася до декларації G7 стосовно надання довгострокової підтримки безпеки Україні.
- 1 листопада президент Сербії Александар Вучич розпустив парламент країни та призначив дострокові вибори на 17 грудня, маючи на меті зміцнити свою владу на тлі необхідності нормалізації зв’язків з Косовом, що є основною передумовою для членства в ЄС.
Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.
Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.
18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.