Голова Європарламенту: «Підтримка України – не альтруїзм, а жорстка політика безпеки»
Джерело: Bild
Саміт Євросоюзу завершився різким конфліктом після того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан виступив проти нових фінансових заходів підтримки України та додаткових санкцій проти Росії. За словами учасників зустрічі, таке рішення викликало обурення у більшості лідерів ЄС.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц назвав позицію Будапешта проявом “грубої нелояльності”, а голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив про неприпустимий шантаж з боку Угорщини.
Голова Європарламенту Роберта Мецола, коментуючи ситуацію, заявила, що ЄС вже неодноразово переживав кризи й щоразу виходив із них сильнішим.
Я не сумніваюся, що цього разу буде так само. Для нас підтримка України — це не альтруїзм, а жорстка політика безпеки, — зазначила вона.
Мецола акцентувала, що на тлі війни та зростання міжнародної напруженості європейським країнам необхідно зберігати єдність.
Голова Європарламенту також визнала, що всередині ЄС посилюються політичні розбіжності, зокрема щодо міграції та співпраці з правими партіями.
Ми повинні спробувати об’єднати проєвропейські сили, які дійсно хочуть запропонувати правильні рішення для людей. Минулими роками ми цього не робили, — додала Мецола.
Водночас вона наголосила, що стосунки зі США, попри очевидні розбіжності, повинні зберігатися, адже трансатлантична співпраця залишається ключовим для безпеки Європи.
Зауважимо, саміт лідерів Європейського Союзу, котрий мав бути присвячений розвитку економіки, перетворився на арену гострого протистояння через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан підтвердив своє “ні” щодо виділення Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро.
Окрім фінансової допомоги, Будапешт продовжує блокувати 20-й пакет санкцій проти Росії, націлений на енергетику, банківський сектор та послуги агресора. За словами дипломатів ЄС, Орбан поєднав ці два питання, використовуючи їх як важіль тиску в нафтовій суперечці щодо трубопроводу “Дружба”.
Виступаючи перед лідерами ЄС, Орбан відкидав будь-які звинувачення у тому, що його деструктивна позиція пов’язана з парламентськими виборами в Угорщині, які призначені на 12 квітня. Він назвав такі припущення “абсолютно безпідставними”. Угорський лідер звинуватив колег у тому, що вони ставлять інтереси України вище за інтереси країн-членів ЄС.
Ви дбаєте про Україну більше, ніж про Угорщину, – заявив він, назвавши фінансове протистояння “екзистенційним питанням” для Будапешта.
Орбан акцентував, що його згода на грудневий пакет допомоги базувалася на зобов’язаннях, які на той момент виконувалися.
Я дотримав свого слова, оскільки на момент ухвалення рішення в грудні щодо кредиту Україні трубопровід “Дружба” працював, — заявив він під час закритих переговорів.
Наразі дискусії щодо кредиту та санкцій офіційно завершені безрезультатно. Високопосадовці ЄС визнають, що найбільш ймовірним сценарієм є пауза у переговорах до завершення угорських виборів.
- Уряд Угорщини ухвалив рішення заборонити в’їзд до країни та Шенгенської зони трьом громадянам України через нібито погрози прем’єр-міністру Віктору Орбану.
- За даними медіа, віцепрезидент США Джей Ді Венс планує відвідати Угорщину найближчими днями, щоб висловити підтримку прем’єр-міністру країни Віктору Орбану перед складними виборами.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан офіційно підтвердив, що блокуватиме надання Україні фінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі 90 мільярдів євро. Головною умовою розблокування коштів Будапешт називає відновлення транзиту російської нафти через українську територію.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора вчора та у ніч на 11 квітня підрозділи Сил оборони України завдали вогневого ураження по низці логістичних та інших важливих об’єктів противника як на тимчасово окупованих територіях України, так і безпосередньо на території РФ.
У ніч на 10 квітня підрозділи Сил оборони України у рамках зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора уразили дві бурові платформи на шельфі Каспійського моря.
9 квітня Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що низка країн, серед яких Німеччина, Словаччина, Угорщина та США, станом на сьогодні стримують вступ України до альянсу, тому питання членства у короткостроковій перспективі не розглядається.
Знімок українського фотографа Євгена Малолєтки, зроблений після масованого російського удару по Києву у квітні 2025 року, отримав нагороду міжнародного конкурсу World Press Photo 2026.
9 квітня російський FPV-дрон атакував цивільний автомобіль у Руській Лозовій Дергачівської громади, що на Харківщині.