Голові АМКУ Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 56 млн – ЦПК
Джерело: Центр протидії корупції
НАБУ і САП повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку.
З 2020 по 2023 роках Кириленко став власником 21 об’єкту нерухомості та люксового авто, записавши все на родичів своєї дружини.
Зауважується, що серед набутого майна посадовцем:
- 7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею майже в 700 квадратів;
- будинок на понад 220 квадратів та 2 земельні ділянки під Києвом;
- 2 гаражних бокси;
- 6 машиномісць;
- 3 нежитлових приміщення площею понад 190 квадратів;
- автомобіль ВМW Х3.
Загальна вартість активів – 61,7 млн грн. У ЦПК відзначили, що різниця між вартістю цих активів і коштами, якими володіла родина, і лягла у текст підозри.
Першими про можливе незаконне збагачення Кириленка написали Схеми. Журналіст Георгій Шабаєв встановив, що родичі чиновника не мали бізнесу і за останні чверть століття не отримували достатніх офіційних доходів, щоб все це придбати.
У САП повідомили, що приводом для розслідування САП та НАБУ стало саме оприлюднення журналістського розслідування.
Додамо, днями заступника міністра енергетики України викрили на хабарі розміром півмільйона доларів. Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро за сприяння міністра енергетики Германа Галущенка розкрили масштабну корупційну схему, організовану високопосадовцем.
Довідка. Павло Кириленко — полковник юстиції, Голова Антимонопольного комітету України з 6 вересня 2023 року. Голова Донецької ОВА (5 липня 2019 — 5 вересня 2023).
21 березня 2024 року з розслідування Радіо Свобода та проєкту “Схеми” стало відомо, що сім’я голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка володіє майном загальною ринковою вартістю 70 мільйонів гривень. Мовилося про 7 квартир, 6 паркомісць, будинок, дві земельні ділянки, комерційну нерухомість та два кросовери, якими володіють батьки дружини Кириленка. Це майно, за даними з розслідування, вони почали купувати, коли Кириленко очолив Донецьку обласну державну адміністрацію. Журналісти стверджували, що теща і тесть Кириленка не мали достатніх офіційних доходів на придбання цього майна.
Журналістам Павло Кириленко пояснив, що стартовий капітал на купівлю цього майна його родина отримала в 90-х роках, коли прабабуся його дітей вдало реалізувала акції заводу “Стирол” в нині окупованій Горлівці. Теща Кириленка в розмові з журналістами повідомила, що в 1997 році їм вдалося виручити за продаж акцій концерну 40 тисяч доларів. Документи, які підтверджують цю операцію, за словами тещі, “залишились в окупованій Горлівці”.
- Депутатка з Кременця, що на Тернопільщині, отримувала хабарі у вигляді сертифікатів на косметику та парфуми Brocard, а також на відпочинок у готелі.
- В Одесі викрито посадовицю територіального відділення Антимонопольного комітету України, яка вимагала 10 тис. доларів США від приватного підприємця за пом’якшення адміністративних санкцій. Їй повідомлено про підозру у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди.
У січні 2026 року росіяни випустили по Україні 91 балістичну ракету — найбільший місячний показник за час повномасштабної війни. На тлі посилення ворожих атак, Міноборони працює над прискоренням постачання ракет для комплексів MIM-104 Patriot із європейських складів.
Суд визнав винним у держзраді 35-річного киянина, засудивши до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. Чоловік добровільно допомагав російському ФСБ коригувати удари по українській енергетиці, критичній інфраструктурі та військових.
16 лютого президент Володимир Зеленський доручив керівництву Повітряних сил, Міноборони та “Укренерго” протягом дня підготувати додаткові заходи захисту на тлі даних розвідки стосовно підготовки нового масованого обстрілу з боку РФ.
Сили оборони України у ніч на 16 лютого уразили райони зосередження живої сили російськиї армії, вузол зв’язку та пункт управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Донеччини, Запоріжжя та Дніпропетровщини. Інформація про втрати противника та масштаби завданих збитків нині уточнюється.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив, що протягом останніх двох місяців Росія втрачала на фронті більше військових, ніж ніж могла компенсувати новими контрактниками. Про це він повідомив на полях Мюнхенської конференції з безпеки, посилаючись на інформацію української сторони.