Голові АМКУ Кириленку повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 56 млн – ЦПК

Джерело: Центр протидії корупції

НАБУ і САП повідомили про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн та декларуванні недостовірної інформації очільнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку.

З 2020 по 2023 роках Кириленко став власником 21 об’єкту нерухомості та люксового авто, записавши все на родичів своєї дружини.

Зауважується, що серед набутого майна посадовцем:

  • 7 квартир у Києві та Ужгороді загальною площею майже в 700 квадратів;
  • будинок на понад 220 квадратів та 2 земельні ділянки під Києвом;
  • 2 гаражних бокси;
  • 6 машиномісць;
  • 3 нежитлових приміщення площею понад 190 квадратів;
  • автомобіль ВМW Х3.

Загальна вартість активів – 61,7 млн грн. У ЦПК відзначили, що різниця між вартістю цих активів і коштами, якими володіла родина, і лягла у текст підозри.

Першими про можливе незаконне збагачення Кириленка написали Схеми. Журналіст Георгій Шабаєв встановив, що родичі чиновника не мали бізнесу і за останні чверть століття не отримували достатніх офіційних доходів, щоб все це придбати.

У САП повідомили, що приводом для розслідування САП та НАБУ стало саме оприлюднення журналістського розслідування.

Додамо, днями заступника міністра енергетики України викрили на хабарі розміром півмільйона доларів. Служба безпеки України та Національне антикорупційне бюро за сприяння міністра енергетики Германа Галущенка розкрили масштабну корупційну схему, організовану високопосадовцем.

Довідка. Павло Кириленко — полковник юстиції, Голова Антимонопольного комітету України з 6 вересня 2023 року. Голова Донецької ОВА (5 липня 2019 — 5 вересня 2023).

21 березня 2024 року з розслідування Радіо Свобода та проєкту “Схеми” стало відомо, що сім’я голови Антимонопольного комітету Павла Кириленка володіє майном загальною ринковою вартістю 70 мільйонів гривень. Мовилося про 7 квартир, 6 паркомісць, будинок, дві земельні ділянки, комерційну нерухомість та два кросовери, якими володіють батьки дружини Кириленка. Це майно, за даними з розслідування, вони почали купувати, коли Кириленко очолив Донецьку обласну державну адміністрацію. Журналісти стверджували, що теща і тесть Кириленка не мали достатніх офіційних доходів на придбання цього майна.

Журналістам Павло Кириленко пояснив, що стартовий капітал на купівлю цього майна його родина отримала в 90-х роках, коли прабабуся його дітей вдало реалізувала акції заводу “Стирол” в нині окупованій Горлівці. Теща Кириленка в розмові з журналістами повідомила, що в 1997 році їм вдалося виручити за продаж акцій концерну 40 тисяч доларів. Документи, які підтверджують цю операцію, за словами тещі, “залишились в окупованій Горлівці”.

Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.